К-31289/06 Про визнання недійсним рішення обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 26.03.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 5 червня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2006 року у справі №А31/126 за позовом відкритого акціонерного товариства "Баглійкокс" до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення, -

В березні 2006 року відкрите акціонерне товариство "Баглійкокс" звернулося в суд з позовом до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просило визнати недійсним рішення відповідача №115 від 12.05.2005р. "Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" в частині накладення на позивача суми фінансових санкцій та штрафів по санаторно-курортному оздоровленню, яка становить 10951,20грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю спірного рішення Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними з народженням та похованням" та "Інструкції про порядок планування, обліку, _________________________________________________________________________________________________________________

Доповідач: Леонтович К.Г.

видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності", з тих підстав, що путівки були використані за цільовим призначенням – видані робітникам підприємства (застрахованим особам).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 5 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2006 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно акту перевірки правильності нарахування, сплати і цільового використання страхових внесків, інших коштів встановлено, що путівки видані позивачем, які були призначені для лікування дитини у супроводі дорослого №049907 до санаторію "Місхор" терміном заїзду з 11.03.2004 р. та №005244 до ДП Клінічного санаторію "Примор’є" терміном заїзду з 17.01.2005р. використані не за цільовим призначенням, так як за вказаними путівками на лікуванні перебували по два працівники відповідача за кожною.

На підставі обставин, встановлених вказаною перевіркою, ВАТ "Баглійкокс" було винесене рішення виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №115 від 12.05.2005р. "Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Таким чином, відповідачем не прийнято до зарахування витрати коштів по таких путівках у загальному розмірі 7300,80 грн., а також на підставі абз.5 ч.1 ст.30 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за порушення порядку витрачання страхових коштів накладено штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків, тобто 3650,40 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій посилаються на ті обставини, що вказане використання коштів у відповідності з діючим на момент виникнення спору законодавством не є підставою для неприйняття до заліку витрат чи накладення на позивача штрафних санкцій, оскільки санаторні путівки були використані для оздоровлення працівників позивача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з позицією судів першої і апеляційної інстанцій не погоджується з наступних підстав.

Згідно п.4.3. "Інструкції про порядок планування, обліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" (затверджено постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24.12.2001р. за №51 (v0051598-01) ), чинної на час виникнення спірних правовідносин, якщо путівки залишаються не використаними або видані стороннім особам, крім випадків, передбачених пунктами 2.2.8, 2.2.9, витрати на оплату путівок за рахунок коштів Фонду до зарахування не приймаються.

Відповідно до п.2.2.8. "Інструкції про порядок планування, обліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" (v0051598-01) комісія (уповноважений) із соціального страхування може приймати рішення про виділення путівки відповідно до медичних показань для спільного санаторно-курортного лікування чоловіка, дружини та неповнолітніх дітей, у тому числі для члена сім'ї (дружину, чоловіка), який працює на іншому підприємстві. При видачі путівки члену сім'ї останній повинен надати довідку з місця його основної роботи або навчання про те, що він не користувався цією соціальною послугою.

Відповідно до п.2.2.9. "Інструкції про порядок планування, обліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" (v0051598-01) комісія (уповноважений) із соціального страхування в межах фінансових можливостей може, як виняток, видавати путівки відповідно до медичних показань на санаторно-курортне лікування тим ветеранам війни та праці, які перед виходом на пенсію працювали на даному підприємстві, в установі, організації і вже ніде не працюють.

Відповідно до 2.2.6. "Інструкції про порядок планування, обліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" (v0051598-01) путівки до спеціалізованого санаторію (відділення санаторію) для лікування дитини у супроводі дорослого, а також до дитячих та підліткових санаторіїв видаються одному з працюючих батьків (матері або батькові) чи опікунів, за наявності медичних показань на санаторно-курортне лікування дитини, безкоштовно або за 10 відсотків вартості путівки з урахуванням матеріального стану батьків (опікунів).

Статтею 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачено, що за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Аналіз наведених норми дає підстави зробити висновок, що путівки до спеціалізованого санаторію (відділення санаторію) для лікування дитини – це спеціальний вид санаторно-курортного лікування дітей застрахованих осіб за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яке відбувається з урахуванням певної специфіки пов’язаної з неповнолітнім віком дитини, що передбачає супроводження її одному з батьків під час лікування та проходження оздоровлення.

Виходячи з вищенаведеного, суди першої та апеляційної прийшли до помилкового висновку про наявність підстав щодо визнання недійсним рішення відповідача №115 від 12.05.2005р. "Про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" в частині накладення на позивача суми фінансових санкцій та штрафів по санаторно-курортному оздоровленню, яка становить 10951,20грн, оскільки позивач безпідставно, в порушення наведених норм законодавства використав не за цільовим призначенням путівки, які мають спеціальне призначення, а саме, для лікування та оздоровлення дітей за наявності відповідних медичних показників.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального права, які призвели до необґрунтованого прийняття рішення, а тому постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як незаконні.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з вищенаведених підстав..

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 5 червня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2006 року скасувати.

В задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Баглійкокс" до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення - відмовити.