Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:

Смоковича М.I.

суддів:

Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

Ярошевич Борис Васильович звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про зобов'язання провести перерахунок пенсії та стягнення заборгованості по виплаті недоотриманої пенсії.

Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2004 року позов задоволено. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_1 заборгованість по недонарахованій пенсії в розмірі 12893,83 грн.. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим провести перерахунок пенсії ОСОБА_1., для її подальшої виплати з розрахунку 970,98 грн. на місяць. Стягнуто з відповідача в дохід держави 129 грн. державного мита, а також понесені позивачем витрати, пов'язані з проведенням бухгалтерської експертизи в сумі 400,00 грн., та стягнуто на користь Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз 907,52 грн. за проведення бухгалтерської експертизи.

Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2004 року рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2004 року скасовано. Прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції, Ярошевич Борис Васильович звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Справа розглянута судами попередніх інстанцій до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , а тому суд касаційної інстанції перевіряє додержання норм матеріального і процесуального права, що діяли на час розгляду справи.

Судами встановлено, що позивач з 1987 року є пенсіонером з числа працівників льотного екіпажу повітряних суден цивільної авіації. При цьому в жовтні 2003 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, де перебуває на обліку, з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років, але в проведенні перерахунку пенсії позивачу було відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що управлінням Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим безпідставно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії відповідно до статті 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд Автономної Республіки Крим дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає діючому на час розгляду справи пенсійному законодавству.

З таким висновком суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.

Стаття 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) визначає окремі категорії працівників авіації і льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до частини першої статті 53 цього Закону пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" (1222-14) від 17 листопада 1999 року частину 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) було викладено у такій редакції: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і борт операторам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються за середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (ч.1 ст. 64 та ст.ст. 65,66,69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 відсотків заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 відсотків заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати 2,5 величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.".

Зазначеним Законом передбачено, що дія статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) (у новій редакції) поширюється на працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і борт операторів, які виконували спеціальні роботи в польотах та які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до підпункту "в" пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно - випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" від 21 липня 1992 року №418 (418-92-п) (з наступними змінами), під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховується пенсія, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.

За таких обставин положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.

28 березня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №374 (374-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувалися". Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до частини 3 статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і передбачає збільшення пенсій з 01 квітня 2002 року непрацюючим пенсіонерам на 12%.

Iнших рішень Уряду України, після внесення 17 листопада 1999 року змін до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.

З огляду на зазначене, законних підстав для перерахування пенсії позивача не вбачається.

Таким чином, на думку колегії суддів, правильним є висновок суду апеляційної інстанції щодо визнання відмови відповідача в перерахунку пенсії правомірно ю, а вимог позивача в частині перерахунку пенсії - такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Виходячи з наведеного, постановлене у справі рішення суду апеляційної інстанції є законним і обгрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .