Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.I.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2006 року

та постанову Господарського суду Харківської області від 16.10.2006 року

по справі №АС-13/234-06

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2006 року СПД ФО ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про визнання таким, що не відповідає діючому законодавству, акта № 20340185/0233 від 03.05.06 р.; скасування податкового повідомлення-рішення ДПI у Московському районі м. Харкова № 0000802330/0 від 12.05.06 р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 2471,95 грн. та визнання неправомірними дій посадових осіб ДПI.

Постановою господарського суду Харківської області від 16.10.06 р. ., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2006 року закрито провадження у справі в частині визнання неправомірними дій посадових осіб ДПI, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами органу ДПС, була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності магазину, що належить СПД ФО ОСОБА_1

Результати перевірки викладені в акті від 03.05.06 р., в якому відображено виявлені порушення позивачем вимог п. 5, п. 9, п. 11 та п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , абз. 2 п. 2 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) .

Виявлені під час перевірки порушення стали підставою для застосування податковим органом до позивача фінансових санкцій, у зв'язку з чим ДПI Московського району м. Харкова були прийняті два рішення від 12.05.06 р. за одним номером № 0000802330/0. Одним з них фінансові санкції засновані в порядку п. 3, п. 4, п. 6 ст. 17 та ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) в сумі 771,95 грн. за порушення вимог п. 5, п. 9, п. 11 та п. 13 ст. 3 цього Закону, а другим в порядку ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) в сумі 1700,0 грн. за порушення п. 2 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) .

Проаналізувавши встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів щодо наявності порушення позивачем вимог п. 5, п. 9, п. 11 та п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , а саме проведення розрахунків без використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення; нездійснення щоденного друку на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків і забезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Також суди дійшли обгрунтованого висновку про порушення позивачем ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (329/95-ВР) , якою визначено порядок і термін сплати акцизного збору та подання розрахунків, зокрема п. 2, який встановлює, що наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам. Крім того, ця норма також визначає, що забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка..

Згідно ч. 2 ст. 224 КАС України (2747-15) не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2006 року та постанову Господарського суду Харківської області від 16.10.2006 року по справі №АС-13/234-06 такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2006 року та постанову Господарського суду Харківської області від 16.10.2006 року по справі №АС-13/234-06 залишити без змін.

Справу № АС-13/234-06 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .