ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.
суддів: Білуги С.В.
Гаманка О.І.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.,
при секретарі Замезі Ю.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24.06.2004 р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника Краматорського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, -
встановила:
У березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії начальника Краматорського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 31.03.2004 р. визнано дії начальника Краматорського МВ УМВС України в Донецькій області про направлення матеріалів по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та іншим особам в Артемівський МВ УМВС України в Донецькій області неправомірними. Зобов'язано начальника Краматорського МВ УМВС України в Донецькій області повернути та прийняти до провадження Краматорського МВ УМВС України в Донецькій області вказані матеріали, прийнявши по ним процесуальне рішення відповідно до статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України. В іншій частині скарги - відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 24.06.2006 р. вказане судове рішення скасовано в частині визнання дій начальника Краматорського МВ УМВС України в Донецькій області по направленню матеріалів за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та іншим особам в Артемівський МВ УМВС України в Донецькій області неправомірними і провадження у справі в цій частині скаргиОСОБА_1на неправомірні дії начальника Краматорського МВ УМВС України в Донецькій області щодо направлення вказаних матеріалів у Артемівській МВ УМВС України в Донецькій області закрито. В іншій частині рішення залишено без змін.
У касаційній скарзіОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки судові рішення суді судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстав для скасування судового рішення відповідно до статей 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не має.
Відповідно до статті 1 Кримінально-процесуального кодексу України діяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, суду щодо порядку провадження у кримінальних справах регламентується цим Кодексом.
Відповідно до статті 116 Кримінально-процесуального кодексу України досудове слідство провадиться в тому районі, де вчинено злочин. Коли місце вчинення злочину невідоме, а також з метою найбільш швидкого і повного розслідування його, слідство може провадитися за місцем виявлення злочину або за місцем перебування підозрюваного, обвинуваченого, або за місцем перебування більшості свідків чи за визначенням прокурора. Слідчий, встановивши, що дана справа йому не підслідна, зобов'язаний провести всі невідкладні дії, після чого передає справу прокуророві для направлення її за підслідністю.
Судом апеляційної інстанції правильно закрито провадження у справі в частині визнання дій начальника Краматорського МВ УМВС України в Донецькій області по направленню матеріалів за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та іншим особам в Артемівський МВ УМВС України в Донецькій області неправомірними, оскільки вирішення даного питання врегульовано Кримінально-процесуальним кодексом України (1001-05)
і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному главою 31-А Цивільного процесуального кодексу України в редакції 1963 (1501-06)
року.
Відповідно до статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Суд апеляційної інстанції вірно залишив без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні скаргиОСОБА_1на бездіяльність начальника Краматорського МВ УМВС України в Донецькій області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1про злочин, яка була направлена 02.02.2004 р. рекомендованим листом до Краматорського МВ УМВС України в Донецькій області, оскільки копія заяви, яка була приєднана до скаргиОСОБА_1, датована 03.02.2004 р., квитанція про поштове відправлення від 02.02.2004 р. У Краматорській МВ УМВС України в Донецькій області 03.02.2004 р. та 04.02.2004 р. надійшло відОСОБА_1два рекомендованих листа, які були приєднані до матеріалів поясненьОСОБА_1та ОСОБА_2 що підтверджується копією журналу реєстрації вхідної кореспонденції, а доказів про надсилання саме заяви від 02.02.2004 р. про притягнення до кримінальної відповідальностіОСОБА_1 не має.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24.06.2004 р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника Краматорського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)