Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Рибченка А.О.

Сергейчука О.А.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: Згурського Д.Ю.

відповідача: Книжник Т.М., Шахматової Т.М.

прокурора: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2006 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 р.

у справі №А23/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна вагонна компанія"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

за участю прокурора Бабушкінського району м.Дніпропетровська

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

Позивачем заявлено позов, з урахуванням уточнених вимог, про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 08.11.2005 р. №0001062301/1, яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2567850,00 грн., у т.ч. 1711900,00 грн. основний платіж та 855950,00 грн. штрафні санкції, та №0001072301/1, яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток у розмірі 413160,00 грн., у т.ч. 344300,00 грн. основний платіж та 68860,00 грн. штрафні санкції.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2006 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 р., позов задоволено в повному обсязі.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу та його представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Прокурор представника у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну перевірку з питання дотримання позивачем вимог податкового законодавства України за період з моменту реєстрації по 31.03.2005 р., за результатами якої складено акт №002698 від 16.08.2006 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2005 р. в сумі 344300 грн., та пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість у грудні 2004 р. на суму 1711900,00 грн.

На підставі акту перевірки прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.11.2004 р. між позивачем (Комісіонер) та фірмою-нерезидентом "Reeferway Limited" (Комітент) укладено контракт комісії №01/04 на придбання піввагонів моделі 12-783.

05.11.2004 р. та 19.11.2004 р. Комітентом перераховано на поточний рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 5960370 доларів США.

03.11.2004 р. позивачем був укладений договір купівлі-продажу №7604/010806 з ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та здійснено перерахування коштів в сумі 31581400 грн. в рахунок оплати 150 піввагонів.

Листом від 16.12.2004 р. фірма "Reeferway Limited" відмовилась від прийняття запропонованих позивачем в рамках виконання умов контракту комісії №01/04 від 03.11.2004 р. піввагонів. Станом на 31.03.2005 р. дія Контракту комісії не закінчилась, відвантаження піввагонів для нерезидента не здійснювалось, звіт Комісіонера не складався, кредиторська заборгованість Комісіонера перед Комітентом становить 31616800грн. (5960370 доларів США).

Отримання позивачем товару від ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" підтверджується актами приймання-передачі №1 від 22.12.2004 р., №2 від 24.12.2004 р., №3 від 30.12.2004 р., №4 від 11.01.2005 р., податковими накладними №3233 від 05.11.2004 р. та №3353 від 19.11.2004 р.

Згідно наказів директора позивача піввагони введені позивачем в експлуатацію як основні засоби.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09.12.2005 р. у справі №10039/05, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку, визнано право власності позивача на піввагони моделі 12-783 у кількості 150 штук придбаних у ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" за договором купівлі-продажу №7604/010806 від 03.11.2004 р.

Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі – валові витрати) – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником додатку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) не встановлює обмеження щодо віднесення до складу валових витрат витрати платника податку у грошовій або іншій визначеній законом формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, в залежності від джерела походження певної форми таких витрат, в тому числі якщо це грошові кошти, отримані платником податку (повіреним) за договором доручення.

Як передбачено пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час формування позивачем податкового кредиту) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Судами встановлено, що позивачем не було допущено порушень норм законодавства при формуванні податкового кредиту, податковий кредит сформований у відповідності з вимогами п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податок на додану вартість сплачений у ціні товару, вартість якого відноситься до валових витрат, податковий кредит підтверджується податковими накладними, що узгоджується з приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на нормах Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та узгоджуються із встановленими обставинами, у зв’язку з чим не вбачається підстав для задоволення касаційної скарги і скасування законних та обґрунтованих судових рішень.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2006 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 р. – без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.