Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Панченка О.Н.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.I.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) в місті Торезі Донецької області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Торезького міського суду Донецької області від 8 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 1 вересня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Вимоги обгрунтовував тим, що перебуває на пенсійному обліку в УПФУ в місті Торезі Донецької області як одержувач пенсії за третьою групою інвалідності внаслідок професійного захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період проходження військової служби. На час подання позову до суду позивач отримує пенсію в розмірі 820 гривень 60 копійок. Хоча відповідно до норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) його пенсія повинна бути не меншою шести мінімальних пенсій за віком. З огляду на зазначене, позивач вважав, що розмір недоотриманої ним пенсії складає за 2003 рік - 23 234 гривні 32 копійки, за 2004 рік - 24 502 гривні 22 копійки, за 2005 рік - 28 439 гривень 76 копійок, за січень, лютий, березень 2006 року - 5 692 гривні 20 копійок. При цьому посилався на те, що розмір одержуваної пенсії не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки при нарахуванні пенсії відповідач керувався Постановами Кабінету Міністрів України, а повинен був керуватися нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Просив суд задовольнити позовні вимоги.

Постановою Торезького міського суду Донецької області від 08 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 1 вересня 2006 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що УПФУ в місті Торезі Донецької області, при визначенні розміру пенсії позивача, правомірно керувалося Постановами Кабінету Міністрів України, які були прийняті на виконання вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , оскільки заключними положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Такий висновок суду не відповідає нормам матеріального права.

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні цього спору застосуванню підлягають норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , норми Закону України "Про прожитковий мінімум" (966-14) на відповідний рік.

Таким чином, під час вирішення справи, судам слід було керуватися зазначеними законами, які мають вищу юридичну силу ніж постанови Кабінету Міністрів України, що не було враховано судами попередніх інстанцій.

За таких порушень норм матеріального права оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню.

Оскільки для вирішення цього спору необхідно встановлювати нові обставини та досліджувати нові докази, що не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції, то справу необхідно направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Торезького міського суду Донецької області від 8 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 1 вересня 2006 року скасувати з направленням справи в суд першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.