Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Панченка О.Н.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.I.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області (далі - УСБУ в Рівненській області) про призначення пенсії за вислугу років, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Служби безпеки України в Рівненській області на постанову Рівненського міського суду від 7 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 20 вересня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до УСБУ в Рівненській області про призначення пенсії за вислугу років.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що відповідач у порушення положень пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) неправомірно відмовив йому в призначенні пенсії за вислугу років.

Постановою Рівненського міського суду від 07 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , яка була чинною на момент звернення позивача до відповідача щодо призначення пенсії за вислугу років, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 01 вересня 1980 року по 18 березня 1994 року проходив військову службу на офіцерських посадах у військовій частині 49402.

Наказом № 53 о/с від 31березня 1994 року він звільнений з військової служби з 07 квітня 1994 року відповідно до пункту "з" статті 65 Тимчасового Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу - за власним бажанням. На день звільнення позивачу виповнилось 39 років, вислуга строків військової служби становила 14 років 07 місяців, загальний трудовий стаж складав 22 роки.

З роз'яснень даних в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року № 4 "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (v0004700-05) слідує, що пунктом "б" статті 12 Закону N 2262 -XII (2262-12) (в редакції Закону від 04 липня 2002 року N 51- IV (51-15) , який набув чинності 06 серпня 2002 року), встановлено виняток із загального правила для військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, раніше звільнених зі служби. На підставі цього Закону починаючи з 06 серпня 2002 року незалежно від підстав та часу звільнення їм може бути призначена пенсія за умови, що цим особам виповнилося 45 років (а інвалідам війни - незалежно від віку) і що вони мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і шести місяців становить військова служба.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу на час звернення з вимогою про призначення пенсії за вислугу років виповнилось понад 50 років, він має загальний трудовий стаж 34 роки 4 місяці 27 днів, з яких 14 років 07 місяців складає військова служба, тобто позивач мав всі умови для призначення йому пенсії за вислугу років. Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років.

Доводи, зазначені у касаційній скарзі, не спростовують перерахованих норм законодавства та висновків судів.

За таких обставин оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування чи зміни немає.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Рівненській області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського міського суду від 7 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 20 вересня 2006 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.