Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.

суддів: Білуги С.В.

Гаманка О.I.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.,

при секретарі Замезі Ю.I.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15.05.2006 р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25.07.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про перерахунок пенсії, -

встановила:

У жовтні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про перерахунок пенсії, оскільки вважає, що його пенсія має бути перерахована з 26.06.2002 р. відповідно до Указу Президента України від 04.10.1996 р. № 926 (926/96) , яким було введено премію в розмірі 33,3% та надбавку в розмірі 25%, з 01.05.2003 р. відповідно до Указу Президента України від 24.04.2003 р. № 370 (370/2003) , яким було введено надбавку в розмірі 70%, які входять до складу грошового забезпечення та мають враховуватись при перерахунку пенсії.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.05.2006 р. в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25.07.2006 р. вказане судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1., не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому є підстави для скасування судового рішення відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивач наказом ГУ МВС України в Київській області від 25.06.2002 р. № 112 о/с був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ у зв'язку з хворобою і з 26.06.2002 р. йому призначено пенсію Оскільки, на думку ОСОБА_1., відповідач неправомірно не перераховував розмір його пенсії до 2006 року, він звернувся до суду.

Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який набув чинності 01.01.2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням надбавок та премій за минулий час, тобто до 01.01.2005 року задоволенню не підлягають. Особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до цього Закону, мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень Закону України від 15.06.2004 року № 1769 (1769-15) та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 01.01.2005 року, а з 01.01.2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 (393-92-п) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Премії не належать до категорії обов'язкових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії, що встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 06.04.1998 р. (452-98-п) Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 р. № 829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п) командирам (начальникам) лише надано право преміювати військовослужбовців відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи в межах фонду преміювання.

Указ Президента України від 24.04.2003 р. № 370 (370/2003) та інші нормативно-правові акти, на які посилається позивач, вимагаючи перерахунку пенсії, були прийняті та набрали законної сили вже після звільнення його зі служби на пенсію, а тому їх дія на вимоги ОСОБА_1 не поширюється.

Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлений постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців" від 06.04.1998 р. № 452 (452-98-п) , не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також мають зараховуватися при нарахуванні пенсій, проте лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.

Абзацом 3 підпункт "а" статті 3 Указу Президента України "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 04.10.1996 р. № 926 (926/96) надано право керівникам органів внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, встановлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі, щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована.

Згідно довідки пенсійного відділення ВФРЕ ГУ МВС України в Київській області від 24.10.2005 р. № 1262 ОСОБА_1. була встановлена щомісячна доплата від належної суми пенсії в розмірі 25%, яка мала бути включена відповідачем при обрахунку пенсії.

Судами не було дано оцінку даній довідці та не досліджено, коли ОСОБА_1. була встановлена щомісячна доплата від належної суми пенсії в розмірі 25%,

Вказані порушення норм матеріального та процесуального права були залишені без уваги й належної оцінки апеляційного суду та не можуть бути усунені касаційним судом, що відповідно до вимог частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15.05.2006 р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25.07.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про перерахунок пенсії скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про перерахунок пенсії направити на новий розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.