Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

розглянувши в порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, яка переглядається за касаційною скаргою Миколаївського обласного військового комісаріату на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 4 жовтня 2006 року

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Миколаївського обласного військового комісаріату (далі - Миколаївський ОВК) про перерахунок пенсії, посилаючись на те, що в порушення вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , розмір його пенсій призначеної як військовослужбовцю звільненому зі служби у 1971 році не перерахований у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2006 року в задоволені позову відмовлено.

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 4 жовтня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким позов задоволено.

У касаційній скарзі Миколаївський ОВК, з посиланням на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить рішення останнього скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 звільнився з дійсної військової служби в запас, за станом здоров'я і йому призначена пенсія у відповідності із правилами Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) (в новій редакції - Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (далі - Закон №2262-ХІІ (2262-12) )).

Також встановлено, що позивач при звільненні з військової служби та призначенні пенсії не отримував надбавок, які просить врахувати при перерахунку пенсії.

Задовольнивши позов, апеляційний суд виходив з того, що статтею 63 Закону №2262-ХІІ, передбачено, що у разі підвищення окладів грошового забезпечення військовослужбовцям проводиться відповідний перерахунок пенсії.

Проте з такими висновками погодитися не можна, з таких підстав.

Згідно зі статтею 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення.

При цьому для обчислення пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Це означає, що премії, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №829 від 22 травня 2000 року (829-2000-п) , щомісячні надбавки, передбачені Указом Президента України №173 від 23 лютого 2002 року (173/2002) , Указом Президента України від 14 липня 1999 року №847 (847/99) та Указом Президента України №389 від 5 травня 2003 року (389/2003) , відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби.

Крім того, Закон України від 15 червня 2004 року №1769-VІ (1769-15) "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів

внутрішніх справ та деяких інших осіб", який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.

Оскільки позивач ставить питання про перерахунок пенсії до 1 січня 2005 року при цьому цих надбавок не отримував під час проходження служби, то, з огляду на викладене, у апеляційного суду не було правових підстав для задоволення позову.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 226 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів

Касаційну скаргу Миколаївського обласного військового комісаріату задовольнити.

Постанову апеляційного суду Миколаївської області від 4 жовтня 2006 року скасувати, залишивши в силі постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2006 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку визначеними статтями 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.