К-16937/06 Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - Текст документа

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача - Котляр С.М., Гусарчук О.С.,

від відповідача - Мартинюка А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПI у м. Хмельницькому на постанову Господарського суду Хмельницької області від 30.11.2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 28.02.2006 року по справі № 15/6/95-НА за позовом ВАТ "Термопластавтомат" до ДПI у м. Хмельницькому про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 30.11.2005 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 28.02.2006 року позовні вимоги ВАТ "Термопластавтомат" до ДПI у м. Хмельницькому задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення №0001452601/0/4898 від 23.10.2003 року, № 0001452601/2/216 від 16.01.2004 року, №0001452601/3/1300 від 29.03.2004 року про застосування штрафних санкцій на суму 71126,06 грн.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду, відповідач 23.03.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПI у м. Хмельницькому просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову в задоволені позову посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме, неправильне застосування судами вимог п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , ст.13 Указу Президента України "Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності".

Касаційна скарга ДПI у м. Хмельницькому підлягає задоволенню, судові рішення - скасуванню з постановленням нового - про відмову в задоволенні вимог позивача з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судами було встановлено, що станом на 01.08.1998р. за ВАТ "Термопластавтомат" рахувався податковий борг на суму 355888 грн. 08коп., що стало підставою для направлення останньому 06.08.1998р. повідомлення, в якому зазначалось, що відповідно до ст.2 Указу Президента України від 04.03.1998р. № 167 (167/98) "Про заходи щодо відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" все майно і майнові права ВАТ "Термопластавтомат" перебувають в податковій заставі до повного погашення податкової заборгованості.

у Державний реєстр застав рухомого майна 11.03.1999р. було внесено запис про податкову заставу номер 61-46, який містив наступні дані: "Тип застави: податкова застава (дата виникнення податкової застави 6.08.1998р.); заставодержатель - ДПI у м. Хмельницькому; заставодавці - ВАТ завод "Термопластавтомат"; майно - все майно і майнові права". Запис про реєстрацію дійсний до 10.03.2004р.

18.07.2001р. на підставі п.18.1 ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) між позивачем та відповідачем укладено договір про розстрочення № 13, згідно якого розстрочено сплату податкового боргу позивача на суму 63240 грн. на термін з 18.07.2001р. по 17.08.2005р. В особливих умовах договору розстрочення не передбачено умови "припинення податкової застави".

01.03.2002р. податковим органом відповідно до ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платники податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) позивачу - ВАТ "Термопластавтомат" направлена перша податкова вимога №1/289, в якій міститься повідомлення про право податкової застави на активи платника податку, яке виникає в силу ст.8 зазначеного Закону і не потребує письмового оформлення. 8.04.2002р. позивачу направлено другу податкову вимогу № 2/578.

Державною податковою адміністрацією у Хмельницькій області прийнято рішення №1 від 30.01.2003р. про розстрочення податкових зобов'язань (боргу) на термін з 30.01.2003р. по 20.12.2003р. та укладено договір про розстрочення податкових зобов'язань №4 від 30.01.2003р., однак умови про звільнення активів позивача із податкової застави не передбачено.

В період з 07.11.2002р. по 30.06.2003р. позивачем в порушення п.п.8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) здійснювалось відчуження активів (товарів та матеріалів) в порядку взаєморозрахунків без узгодження з податковим органом.

За результатами здійсненої відповідачем тематичної перевірки ВАТ "Термопластавтомат", закріпленими в акті від 10.09.2003р., Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому винесені податкові повідомлення-рішення №0001452601/0/4898 від 23.10.2003р., №0001452601/2/216 від 16.01.2004р., №0001452601/3/1300 від 29.03.2004р., якими відповідно до п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) до ВАТ "Термопластавтомат" застосовано штраф у розмірі 71126,16 грн..

Зокрема, актом перевірки встановлено, що за договорами поручительства ВАТ "Термопластавтомат" здійснював відчуження товарів та матеріалів не за кошти, а в порядку взаєморозрахунків без узгодження з податковим органом. Так,

- 07.11.2002р. згідно податкової накладної № 1083 ПП "Лікространс" відпущено матеріали за накладними №812 та №813 на суму 14840 грн. 83 коп.;

- 26.12.2002р. згідно податкової накладної № 1294 ПП "Лікространс" відпущено матеріали за накладними № 851 та № 854 на суму 20945 грн. 92коп.;

- 16.01.2003р. згідно податкової накладної № 143 ПП "Лікространс" відпущено матеріали за накладними №873 та № 871 на суму 3444 грн. 16 коп.;

- 05.06.2003р. згідно податкових накладних № 864 та № 865 ПП "Лікространс" відпущено матеріали на суму 3803 грн. 30коп. (руль управління), 7001 грн. 57коп. (щиток, щітки побілочні, вентиль, сифон для ванн, трійник, відвод);

- 01.07.2003р. згідно податкової накладної № 920 ПП "Лікространс" відпущено водонагрівач на суму 2659 грн. 92коп.

Як зазначається в акті перевірки, дані матеріали, згідно балансу, входять до класу 2 Запаси і є неліквідними.

Також, в акті зазначено про відчуження позивачем без дозволу інспекції матеріалів не за кошти, а в рахунок погашення боргу перед ОП "Західна котельна", а саме:

- 09.01.2003р. згідно податкової накладної № 1 ОП "Західна котельна" відпущено матеріали на суму 108 грн. (лавки для взуття в кількості 3 шт.);

- 31.05.2003р. ОП "Західна котельня" надавались послуги на суму 1066 грн. 04коп.;

- 21.05.2003р. згідно податкової накладної № 605 ДП "ТПА -Сервіс" були надані послуги на суму 15645 грн. 42 коп. (хімічна оксидація фланця, анотація деталей, прошивка гвинтів та ін.).

27.05.2003р. згідно податкової накладної № 606 ТОВ "Поліграфіст" відпущено матеріали на суму 960 грн. (вузли токарного верстата) та 30.06.2003р. згідно податкової накладної № 674 ТОВ "Поліграфіст" відпущено матеріали на суму 651 грн. не за кошти без згоди податкового органу.

За таких обставин податковий орган прийшов до висновку, що дані господарські операції на загальну суму 71126 грн. 16 коп. здійсненні ВАТ "Термопластавтомат" в порушення п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та а державними цільовими фондами" (2181-14) , тобто відчужено товари та матеріали не за кошти, а в порядку взаєморозрахунків, без узгодження з податковим органом, і на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 зазначеного Закону відповідачем до ВАТ "Термопластавтомат" застосував штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковим органом в порушення п.6.1.8 Iнструкції про порядок застосування штрафних фінансових санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110 (z0268-01) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459, контролюючим органом не було здійснено нарахування по кожному факту відчуження окремо, та відповідно не було обгрунтовано його розмір відповідними доказами.

Також, суди зазначають про те, що при розрахунку штрафу перевіряючими в порушення вимог п.1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) та п.п.6.1.8 Iнструкції про порядок застосування штрафних фінансових санкцій органами державної податкової служби №110 (z0268-01) були використані як "звичайні ціни" - ціни, які визначені сторонами взаєморозрахунків і зазначені в податкових та товарних накладних.

З такими висновками суду погодитись не можна виходячи з наступного.

Згідно із визначенням, наведеним в п.1.17 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , податкова застава - це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк.

Відповідно до приписів, закріплених в п.8.1 ст.8 зазначеного Закону, актив и платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу з метою захисту інтересів бюджетних споживачів.

Підпункт 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) передбачає, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде право власності у майбутньому, до моменту погашення його податкового зобов'язання або податкового боргу.

Згідно із вимогами п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 зазначеного Закону, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Підпунктом 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) передбачається відповідальність платника податків, активи якого перебувають у податковій заставі, за відчуження таких активів без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим, у вигляді штрафу у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

Згідно із визначенням, наведеним в п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Таким чином при розрахунку штрафних санкцій за відчуження активів, які перебувають у податковій заставі, податковим органом правомірно були використані як звичайні ціни, визначені сторонами взаєморозрахунків і зазначені в податкових та товарних накладних.

Щодо висновку суду про порушення відповідачем вимог чинного законодавства, оскільки контролюючим органом не було здійснено нарахування по кожному факту відчуження окремо, та відповідно не було обгрунтовано його розмір відповідними доказами спростовується матеріалами справи.

Так, в розділі II акту перевірки № 3 від 10.09.2003р. детально описані порушення позивачем вимог ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) окремо по кожному факту відчуження активів з посиланням на первинні документи бухгалтерського обліку, а саме: договори поручительства, податкові та товарні накладні.

З огляду на зазначене та враховуючи встановлений судами факт здійснення позивачем - ВАТ "Термопластавтомат", майно якого перебуває в податковій заставі, в період з 07.11.2002р. по 30.06.2003р. відчуження активів в порядку взаєморозрахунків не за кошти без узгодження з податковим органом, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку про правомірність застосування Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому штрафних санкцій, передбачених п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного судового рішення, колегія вважає необхідним скасувати їх та постановити нове рішення, яким в задоволенні вимог ВАТ "Термопластавтомат" про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПI у м. Хмельницькому № 0001452601/0/4898 від 23.10.2003 року, № 0001452601/2/216 від 16.01.2004 року, № 0001452601/3/1300 від 29.03.2004 року якими застосовано штрафні санкції на суму 71126,06 грн. - відмовити.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 229, 232 та ч.5 ст.254 КАС України (2747-15) , колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу ДПI у м. Хмельницькому задовольнити.

Постанову Господарського суду Хмельницької області від 30.11.2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 28.02.2006 року - скасувати та постановити нову, якою в задоволені позовних вимог ВАТ "Термопластавтомат" до ДПI у м. Хмельницькому про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001452601/0/4898 від 23.10.2003 року, № 0001452601/2/216 від 16.01.2004 року, № 0001452601/3/1300 від 29.03.2004 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Відповідальний секретар: