Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від відповідача - Мартинович Н.I.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Вініа" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2006 року по справі № 3/365 за позовом ТОВ "Торговий дім "Вініа" до Рівненської ОДПI про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Рівненської області від 28 жовтня 2005 року позовні вимоги ТОВ "Торговий дім "Вініа" до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції (відповідно до Наказу ДПА України № 598 від 24.12.2005 року та Наказу ДПА в Рівненській області № 10 від 23.01.2006 року - правонаступник - Державна податкова інспекція у м. Рівне) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2006 року, рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове - про відмову в задоволені позову.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, позивач 21 березня 2006 року, тобто з пропуском процесуального строку, подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.10.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ТОВ "Торговий дім "Вініа" просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін з врахуванням наступного.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судом було встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001472341/0/23-124 від 09.06.2004 року, яким позивачу згідно з п.п."а", "б", "в" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) та відповідно до абз.3 п.1.31 ст.1, п.5.1 п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та п.п.17.1.3, п.п. 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток в сумі 898469 грн. (з них: основний платіж - 8560 грн., штрафні (фінансові) санкції - 379909 грн.), стали результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Торговий дім "Вініа" за період з 01.12.2002р. по 31.12.2003р.".

В акті перевірки податковим органом було зафіксовано завищення позивачем загальної суми валових витрат на 1728400 грн.. Розбіжність на суму 1728400 грн. виникла за рахунок віднесення підприємством до складу валових витрат вартості інформаційно-консультаційних послуг, маркетингових послуг та послуг по правовій допомозі без підтверджуючих документів.

Згідно уточненого розрахунку фінансових санкцій до акту документальної перевірки від 07.06.2004 року з врахуванням рішення ДПА України від 26.10.2004 року, яким частково скасовано оспорюванне податкове повідомлення-рішення, сума донарахованого податку на прибуток складає - 518520 грн., штрафна санкція - 379880 грн., що разом становить - 898400 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що в порушення вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , позивачем, на виконання умов укладених договорів з приватним підприємцем ОСОБА_1., а саме: №03/06-М/Х від 03.06.2003 року щодо надання маркетингових послуг; №04/06-I/Х від 04.06.2003 року про надання інформаційно-консультаційних послуг; договору №04/6-Ю/Х від 04.06.2003 року про надання послуг по правовій допомозі - віднесено до складу валових витрат вартість даних послуг в сумі 649450 грн. (з яких по маркетингових послугах 135450 грн., по інформаційно-консультаційних послугах 264000 грн., по правовій допомозі 250000 грн.). Розрахунки із підприємцем проведено в сумі 382100 грн. в тому числі готівкою 156000 грн.

До того ж, в періоді що перевірявся ТОВ "Торговий дім "Вініа" отримувало юридичні послуги від правничої компанії "Ніка", якій перераховувались щомісячно кошти за надання правових послуг - по 300 грн. щомісячно і загальна сума виплачених послуг складає 2400 грн., вартість яких також віднесено до складу валових витрат.

Також, ТОВ "Торговий дім "Вініа" на виконання умов укладених договорів із приватним підприємцем ОСОБА_1. №5/06-1/1 від 05.06.2003 року про інформаційно-консультаційне обслуговування та №03/06-М/I від 03.06.2003 року про надання маркетингових послуг віднесено до складу валових витрат вартість даних послуг в сумі 499000 грн. (із них по маркетингових послугах 234000 грн., по інформаційно-консультаційних послугах - 265000 грн.). Розрахунки із підприємцем проведено в сумі 499000 грн., в тому числі готівкою 321000 грн.

На виконання умов укладених договорів із приватним підприємцем ОСОБА_2. №05-06-1/Т від 05.06.2003 року про надання інформаційно-консультаційних послуг; №03/06-М/Т від 03.06.2003 року про надання маркетингових послуг, ТОВ "Торговий дім "Вініа" віднесло до складу валових витрат вартість даних послуг в сумі 579950 грн. (із них по маркетингових послугах 312700 грн., по інформаційно-консультаційних послугах - 267250 грн.) Розрахунки із підприємцем проведено в сумі 389900 грн., в ому числі готівкою 15600 грн.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Торговий дім "Вініа" та відмовляючи в задоволені позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Згідно із визначенням, наведеним в п.5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) передбачено, що до складу валових витрат не можуть бути віднесені будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, апеляційним судом було встановлено, що на підтвердження отримання послуг по правовій допомозі і інформаційно-консультаційних послуг позивачем для перевірки були пред'явлені податковому органу тільки акти виконаних робіт по даних послугах, де зазначено, що послуги надані в повному об'ємі із зазначенням вартості послуг. По маркетингових послугах до перевірки представлено акти виконаних робіт із значенням лише, що послуги надані в повному обсязі і вартості послуг, звіти про проведення маркетингових послуг в яких зазначено, що інформація надана на дискетах, які носить конфіденційний характер і підлягає знищенню, а також акти на знищення дискет.

Довіреності на отримання дискет товариством не видавались, калькуляції на виконання певних видів вищезазначених робіт на підприємстві відсутні, підтвердженням отримання підприємством вказаних послуг є лише акти виконаних робіт, в яких не вказано конкретні результати робіт (послуг).

Господарська діяльність, визначення якої закріплено в п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені га на користь першої особи.

Оскільки позивачем до перевірки не надано інформації яка містилась на дискетах - носіях інформації з надання маркетингових послуг, факт використання саме цієї а не будь-якої іншої інформації в господарській діяльності та її існування взагалі не можна вважати підтвердженим.

Щодо надання позивачу інформаційно-консультаційних послуг, зокрема, рекламних матеріалів на вина торгової марки "Котар" та "Вініа", етикеток, буклетів, ескізів шелфтокерів, цінників на вина, такий факт також не можна вважати документально підтвердженим, оскільки етикетки на вина та буклети, які містяться в матеріалах справи, не можуть бути доказом того, що такі були розроблені приватними підприємцями ОСОБА_1. та ОСОБА_2. згідно договорів №05/06-1/1 від 05.06.2003 року та №05-06-IТ від 05.06.2003 року.

Щодо отримання позивачем правових послуг які йому надавались усно, то факт надання таких послуг, а також виконання зазначеного договору не підтверджено документально, а бухгалтерська довідка про стан дебіторської заборгованості за період з 01.06.2003 року по 01.12.2003 року не може свідчити про юридичний супровід укладених позивачем господарських договорів, зокрема вчинення дій по ліквідації покупцями своєї заборгованості перед позивачем за отриманий товар.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Рівненської ОДПI № 0001472341/0/23-124 від 09.06.2004 року.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України (2747-15) , колегія - УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Вініа" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від відповідача - Мартинович Н.I.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Вініа" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2006 року по справі № 3/365 за позовом ТОВ "Торговий дім "Вініа" до Рівненської ОДПI про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія в порядку ч.3 ст.160 КАС України (2747-15) та керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України (2747-15) , колегія - УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Вініа" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.