Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Гуріна М.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Замезі Ю.І.,

з участю позивач ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_7, представників відповідачів Гаврилюка С.І., Каморніков Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 28 лютого 2007 року в справі за позовом ОСОБА_6 до Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про поновлення на посаді, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

У квітні 2006 року ОСОБА_6 звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом.

Зазначав, що займав посаду начальника Артемівського міжрайонного відділення державної служби охорони Управління державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, з якої наказом начальника УДСО при УМВС України в Донецькій області від 16 серпня 2005 року №823 увільнено від виконання обов'язків та прийнято рішення про подання клопотання про пониження в посаді.

Наказом директора Департаменту державної служби охорони при МВС України від 19 жовтня 2005 року №186 о/с звільнено з посади із залишенням у розпорядженні УДСО при УМВС України в Донецькій області.

Просив визнати незаконними та скасувати накази відповідачів, стягнути різницю в заробітній платі за час виконання нижчеоплачуваної роботи, відшкодувати моральну шкоду та витрати на правову допомогу.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 08 грудня 2006 року позов задоволено.

Постановою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 28 лютого 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 займав посаду начальника Артемівського міжрайонного відділення Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

Наказом начальника УДСО при УМВС України в Донецькій області від 16 серпня 2005 року №823 за суттєві прорахунки в організації службової діяльності підрозділу, відсутність контролю за роботою підлеглих в частині організації та несіння служби, самоусунення від виконання службових обов'язків позивача увільнено від виконання обов'язків на займаній посаді та прийнято рішення про подання клопотання про пониження в посаді.

З 17 серпня 2005 року по 28 вересня 2005 року позивач перебував у відпустці.

З 23 вересня 2005 року по 14 жовтня 2005 року - хворів, в зв'язку з чим, відпустка була продовжена по 18 жовтня 2005 року.

Наказом директора Департаменту Державної служби охорони при МВС України від 19 жовтня 2005 року №186 о/с на ОСОБА_6 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді увільнення від посади із залишенням у розпорядженні УДСО при УМВС України в Донецькій області

Наказом директора Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 15 листопада 2005 року №320 затверджено зміни в штатах Управлінь. Зокрема, Артемівське міжрайонне відділення Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області реорганізовано у Артемівський міжрайонний відділ Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що недоліки в організації службової діяльності в Артемівському міжрайонному відділенні Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, що зазначені у наказі начальника Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 16 серпня 2005 року №823, спростовуються матеріалами справи; що у наказі не вказано за результатами яких перевірок зроблені висновки про наявність недоліків, та не враховано, те, що позивач неодноразово заохочувався за сумлінну службу та йому було присвоєне чергове звання, тому позивача незаконно звільнили з посади і він підлягає поновленню на ній. А оскільки відбулася реорганізація Артемівського відділення, то суд поновив позивача на посаді начальника Артемівського міжрайонного відділу Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

Апеляційний суд не погодився з рішенням суду першої інстанції, вказавши на те, що факти порушень порядку несення служби та нормативних актів, що викладені в наказі начальника Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 16 серпня 2005 року №823 підтверджуються рапортами посадових та службових осіб, поданих в період з березня 2005 року по серпень 2005 року. Тому відповідачі мали підстави для застосування дисциплінарного стягнення, і їх накази відповідають вимогам законодавства й не порушують права позивача.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обстави у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Зі справи вбачається, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ і на нього поширювалася дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29 липня 1991 року, та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, що затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (114-91-п) .

Види дисциплінарних стягнень, що накладалися на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, визначені пунктом 15 Статуту, чинного на той час. Ними є:

- зауваження;

- догана;

- сувора догана;

- затримка у присвоєнні чергового спеціального звання або поданні до його присвоєння на строк до одного року;

- попередження про неповну посадову відповідність;

- пониження в посаді;

- пониження в спеціальному званні на один ступінь;

- звільнення з органів внутрішніх справ.

Такого виду дисциплінарного стягнення як усунення від посади законодавством не було передбачено.

У довідці відповідача, що міститься в матеріалах справи, зазначено, що наказом Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 21 жовтня 2005 року №692 о/с позивача призначено на посаду командира 2 взводу групи затримання роти міліції Артемівського міжрайонного відділення Державної служби охорони Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

Фактично відбулося застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді переміщення на нижчу посаду.

Суди не звернули на це уваги, не витребували вказаний наказ, неповно встановили обставини справи і спірні правовідносини.

За таких обставин на підставі вимог частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді судам слід врахувати вимоги пунктів 26, 28 чинного на той час Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української РСР, згідно з якими дисциплінарне стягнення повинно відповідати тяжкості вчиненого проступку і ступеню провини. При визначенні виду і міри покарання беруться до уваги: характер проступку, його наслідки, обставини, за яких його було вчинено, попередня поведінка винного, його ставлення до служби, стаж служби і рівень кваліфікації. Перед накладанням стягнення, що оголошується в наказі, від винного береться пояснення (письмове чи усне). Дисциплінарне стягнення повинно бути накладено в строк до одного місяця з того дня, як про проступок стало відомо начальнику, а в разі проведення по цьому проступку службової перевірки чи порушення кримінальної справи - не пізніше одного місяця з дня закінчення службової перевірки, не рахуючи часу хвороби винного або перебування його у відпустці.

У наказах по особовому складу про переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на нижчі посади зазначаються підстави переміщення, передбачені пунктом 45 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 28 лютого 2007 року та постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 08 грудня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.