Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Голубєвої Г.К.

Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

секретар судового засідання Меньшикова О.Я.

за участю представників:

позивача: не з'явились;

відповідача: 1.Струс А.Я.;

2.Григорів В.М.

3.Гнатів Г.I.

розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Фірма "Західхімпроммонтаж"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 р.

у справі №А-14/111

за позовом Закритого акціонерного товариства "Фірма "Західхімпроммонтаж"

до Державної податкової інспекції у м. Iвано-Франківську

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Фірма "Західхімпроммонтаж" (далі по тексту - позивач, ЗАТ "Фірма "Західхімпроммонтаж") звернулось до Господарського суду Iвано-Франківської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Iвано-Франківську (далі по тексту - відповідач, ДПI у м. Iвано-Франківську) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 23.12.2004 р. №0003262600/0, від 07.02.2005 р. №0003262600/1 та від 10.03.2005 р. №000130260/0.

Рішенням Господарського суду Iвано-Франківської області від 20.04.2005 р. у справі №А-14/111 (суддя Булка В.I.) позовні вимоги задоволено; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПI у м. Iвано-Франківську від 23.12.2004 р. №0003262600/0, від 07.02.2005 р. №0003262600/1 та від 10.03.2005 р. №000130260/0.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 р. у справі №А-14/111 (головуючий суддя - Бойко С.М., судді Бонк Т.Б., Марко Р.I.) скасовано рішення Господарського суду Iвано-Франківської області від 20.04.2005 р.; у задоволенні позовних вимог відмовлено.

ЗАТ "Фірма "Західхімпроммонтаж" не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 р. у справі №А-14/111 подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а рішення Господарського суду Iвано-Франківської області від 20.04.2005 р. у справі №А-14/111 залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ЗАТ "Фірма "Західхімпроммонтаж" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного спору є правомірність включення позивачем до податкового кредиту сум податку по податковим накладним, в яких невірно відображені такі реквізити, як номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) продавця, одиниця виміру товару та кількість (об'єм, обсяг).

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що наявність у позивача податкових накладних, які відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та виписані по першій події - дати списання коштів з банківського рахунку позивача спростовують висновки відповідача про відсутність у позивача права на податковий кредит.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що оскільки спірні податкові накладні були оформлені з порушенням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , то витрати позивача слід вважати такими, що не підтверджені цими податковими накладними. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна.

Недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, зокрема: відсутність номенклатури товарів та їх кількості, ціни товару; не робили накладні недійсними, не свідчили про їх неналежність та недопустимість як доказів. Ці накладні могли бути підставою для висновку суду, зробленого в результаті оцінки всіх доказів у відповідності з вимогами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , про можливість ідентифікації контрагентів позивача, про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити, що недотримання позивачем порядку, встановленого п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обгрунтованість рішення податкової інспекції, так як згідно з абз. 2 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, саме на момент перевірки платника податку.

Судами першої та апеляційної інстанцій вищевказані положення Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) при вирішенні спірних правовідносин не враховано.

При цьому, на думку Вищого адміністративного суду України, судами попередніх інстанцій не здійснено належної перевірки факту виникнення податкових зобов'язань у контрагентів позивача, які виписували податкові накладні за спірними епізодами, та не досліджено яким саме чином вказані відповідачем в Акті перевірки порушення вплинули на виконання ЗАТ "Фірма "Західхімпроммонтаж" та його контрагентами зобов'язань по сплаті податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим порушенням ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору.

Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" (v0011700-76) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Вищий адміністративний суд України зазначає, що оскільки допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення спору та не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, то всі винесені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду слід врахувати викладене та вирішити спір відповідно до закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Фірма "Західхімпроммонтаж" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 р. у справі №А-14/111 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Iвано-Франківської області від 20.04.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 р. у справі №А-14/111 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .