Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Луганської міської ради про визнання частково недійсними рішень та зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 15 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 27 листопада 2006 року, -

У травні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до Кам'янобрідського районного суду м. Луганська з позовом до Луганської міської ради, третя особа - ОСОБА_2, в якому з урахуванням уточнень просила визнати недійсним п. 1 рішення Луганської міської ради від 28.02.06 № 41/52 в частині надання ОСОБА_2. дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0050 га під будівництво і розміщення будівлі магазину за адресою: м. Луганськ, вул. Дзержинського (біля хлібокомбінату) в межах, визначених планом земельної ділянки, який додається до даного рішення та є його невід'ємною частиною; визнати недійсним п. 2 рішення Луганської міської ради від 24.03.06 № 42/105 в частині передачі ОСОБА_2. в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 0,0050 га під будівництво і розміщення будівлі магазину за адресою: м. Луганськ, вул. Дзержинського (біля хлібокомбінату) в межах, визначених проектом відведення земельної ділянки, затвердженим відповідно до п. 1 даного рішення; зобов'язати Луганську міську раду розглянути питання про надання ОСОБА_1. дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0045 га під будівництво і розміщення будівлі магазину за адресою: м. Луганськ, вул. Дзержинського (біля хлібокомбінату) в межах, визначених планом земельної ділянки, для передачі її в оренду терміном на 49 років та зобов'язати Луганську міську раду надати такий дозвіл.

Постановою Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 15 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 27 листопада 2006 року, позов залишено без задоволення.

У касаційній скарзі на постанову Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 15 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 27 листопада 2006 року ОСОБА_1. ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та направлення справи на новий судовий розгляд.

В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій невірно застосували ст. 33 Закону України "Про оренду землі", неповно та невірно встановили обставини, які мають значення для справи, не дали належну правову оцінку доказам по справі, чим порушили ст. ст. 11, 159, 163, 206 КАС України.

Третя особа - ОСОБА_2. надала заперечення на касаційну скаргу, в яких просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки останні ухвалені відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди обґрунтовано виходили з того, що відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Луганської міської ради від 26.12.01 № 332/23 та укладеним між сторонами договором оренди від 07.02.02 позивачу була надана без права здійснення будівельних робіт в оренду земельна ділянка площею 0,0045 га по вулиці Дзержинського у місті Луганську строком на один рік, і договір передбачав умови продовження права користування земельною ділянкою, згідно з якими орендар був зобов'язаний за два місяці до закінчення строку оренди звернутися до орендодавця з відповідним клопотанням, і позивач не оспорював передбачених особливостей укладення та виконання договору оренди та доказів продовження договору оренди з урахуванням особливостей його укладення і виконання не надав.

Рішенням Луганської міської ради від 28.02.06 № 41/52 Паршутіній В.В. був наданий дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0050 га під будівництво та розміщення будівлі магазину в межах визначених планом земельної ділянки, а рішенням міської ради від 24.03.06 № 42/105 Паршутіній В.В. спірна ділянка була передана в оренду строком на 49 років.

Згідно з п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні (280/97-ВР) , питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішуються сесією ради, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються у судовому порядку.

Як вірно встановлено судами, позивачем не надано доказів оскарження бездіяльності відповідача щодо продовження або укладення нового договору оренди земельної ділянки.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договір підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Як вбачається з матеріалів справи, листом Луганської міської ради від 19.03.04 позивач була повідомлена про те, що питання про надання земельної ділянки знято з розгляду, оскільки не надані необхідні документи для підготовки проекту рішення виконавчого комітету, а необхідною умовою надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу місцевого самоврядування. Як вбачається з відповіді Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю міста Луганська торгівельний павільйон позивача є некапітальною спорудою, відповідного дозволу на його установку інспекцією згідно з Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт не надавалося. 8 червня 2006 року Луганське обласне головне управління земельних ресурсів повідомило, що перевіркою встановлений факт самовільного зайняття ОСОБА_1. спірної земельної ділянки площею 0,0045 га і за порушення земельного законодавства вона була притягнута до адміністративної відповідальності згідно з ст.. 53-1 КпАП, що спростовує правові підстави сплати орендної плати.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та чинному законодавстві України, тому обґрунтовано відмовили в задоволенні позову.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а постанову Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 15 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 27 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.. 237 КАС України (2747-15) .