Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.

суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Цуркана М.І., Заїки М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до начальника 3087 Військового представництва Міністерства оборони України про неправомірне виключення з лав Збройних Сил України за касаційним поданням військового прокурора Луганської області на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 2 листопада 2007 року та на ухвалу апеляційного суду Луганської області від 15 березня 2007 року,

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника 3087 Військового представництва Міністерства оборони України про неправомірне виключення з лав Збройних Сил України. Свої вимоги мотивував тим, що він знаходився на службі у Збройних Силах України з 17 квітня 1996 року наказом №049 Заступника Міністра Оборони України З Озбросння-Начальника Озброєння Збройних Сил України (ЗМОО-НАЗСУ, командир в/ч А 0116) призначений на посаду начальника 313 Військового Представництва Міністерства Оборони України. У порушення діючого законодавства та Конституції України (254к/96-ВР) відповідач видав стосовно нього накази №78 від 12 вересня 2003 року "Про зарахування у розпорядження начальника 313 ВП МОУ" та №83 від 30 вересня 2003 року "Про виключення зі списків особового складу 3087 ВП МОУ колишнього начальника 313 ВП МОУ і направлення його в Жовтневий РВК м. Луганська". Позивач вважав, що при виданні цих наказів відповідач перевищив свої повноваження, оскільки він не мав право вирішувати вказані питання стосовно керівника рівнозначної посади. Тому позивач просив поновити йому строк на звернення до суду, вважає його пропущеним з поважних причин, оскільки він раніше звертався до суду з такими вимогами, але справа була припинена у зв'язку з тим, що він повинен звернутися з адміністративним позовом, що він зараз і зробив. Просив суд скасувати вказані накази, оскільки вони порушують його права.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 15 березня 2007 року залишена без змін постанова Ленінського районного суду м. Луганська від 2 листопада 2006 року, якою позовні вимоги було задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, військовий прокурор Луганської області звернувся з касаційним поданням до Вищого адміністративного суду України, в якому просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, а справу направити на новій судовий розгляд, оскільки суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права. Зокрема, як вважає прокурор, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 206 КАС України, щодо змісту ухвали суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи щодо правильності застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне подання частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 206 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції складається з описової частини з зазначенням: короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судом першої інстанції обставин та мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Ухвала апеляційного суду Луганської області від 15 березня 2007 року, в цій частині вимогам ст. 206 КАС України не відповідає, що є порушення норм процесуального права.

Оскільки судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, яки могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно ухвалити судове рішення відповідно до вимог ст. 206 КАС України, перевірити доводи апеляційного подання та надати їм належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 227, 230 КАС України, колегія суддів -

Касаційне подання військового прокурора Луганської області задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 15 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до начальника 3087 Військового представництва Міністерства оборони України про неправомірне виключення з лав Збройних Сил України скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС України.