Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Голубєвої Г.К.

Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

секретар судового засідання Меньшикова О.Я.

за участю представників:

позивача: Шапченко І.С.;

відповідача: не з’явились

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

на постанову Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2006р.

та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 12.10.2006р.

у справі №15/96-НА

за позовом Дочірнього підприємства "Алко Інвест Україна"

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про скасування податкового повідомлення-рішення

Дочірнє підприємство "Алко Інвест Україна" (далі по тексту – позивач, ДП "Алко Інвест Україна") звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі по тексту – відповідач, ДПІ у м. Хмельницькому) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.03.2006р. №0001051501/0/900.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2006р. у справі №15/96-НА (суддя Муха М.Є.), яке залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.10.2006р. (головуючий суддя – Веденяпіна О.А., судді Іонннікова І.А., Черпак Ю.К.), позовні вимоги ДП "Алко Інвест Україна" задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 20.03.2006р. №0001051501/0/900.

ДПІ у м. Хмельницькому не погоджуючись з постановою Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2006р. та ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.10.2006р. у справі №15/96-НА подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у м. Хмельницькому не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.03.2006р. ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення №0001051501/0/900, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 148 050,00 грн., в т.ч. 141 000,00 грн. основного платежу та 7 050,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у м. Хмельницькому на підставі акту "Про результати невиїзної перевірки з питань повноти нарахувань та своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов’язань по податку на прибуток" від 09.03.2006р. №1272/15-1/31359573 (далі по тексту – Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем в порушення вимог п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", при заповненні декларації за 2005р. в рядок 15 "сума нарахованого податку за попередній податковий період" відображено податкове зобов’язання за 9 місяців 2005р. у розмірі 1723,0 тис. грн. замість 1588,00 грн. (за 11 місяців 2005р.), що призвело до заниження задекларованої суми податку на прибуток на суму у розмірі 141 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003р. №143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання" (z0271-03) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за №271/7592 (z0271-03) по коду рядка 15 має вказуватись показник "Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року".

Згідно п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), – протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Пунктом п. 11.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди як календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Пунктом 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року – повну.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що по коду рядка 14 декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2005р. позивачем зазначено 1729,0 тис. грн., ця ж сума вказана і по коду рядка 15 декларації з податку на прибуток за 2005 рік, що відповідає вимогам п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

За результатами поданої за 11 місяців 2005р. декларації з податку на прибуток підприємства встановлено переплату позивачем до бюджету податку на прибуток підприємств в сумі 141 000,00 грн., що відображено по рядку 18 вказаної декларації. Надмірна сплата вказаної суми податку на прибуток підприємства виникла наростаючим підсумком за 11 місяців 2005р. внаслідок того, що за 9 місяців 2005р. податкове зобов’язання з податку на прибуток склало 1 729 000,00 грн., за 11 місяців 2005р. податкове зобов’язання з податку на прибуток склало 1 588 000,00 грн.

Згідно поданої позивачем декларації з податку на прибуток за 2005 рік в рядку 17 "Сума податку до сплати" прочерк, а надміру сплачена сума податку, що підлягає поверненню платнику за 2005 рік наростаючим підсумком з початку року склала 97,3 тис. грн., та відображена в рядку 18 декларації.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що, що позивачем обґрунтовано відображено суму по рядку 15 "сума нарахованого податку за попередній податковий період", оскільки відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" попереднім податковим періодом по відношенню до річного є податковий період саме у три квартали (9 місяців).

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2006р. та ухвали Житомирського апеляційного господарського суду від 12.10.2006р. у справі №15/96-НА не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 12.10 .2006р. у справі №15/96-НА залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 12.10.2006р. у справі №15/96-НА залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.