Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого

Цуркана М.I.,

cуддів:

Амєліна С.Є.,

Кобилянського М.Г.,

Мойсюка М.I.,

Юрченка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Рівненського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, яка переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Рівненського міського суду від 2 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 5 грудня 2006 року

у с т а н о в и л а :

У березні 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Рівненського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, посилаючись на те, що в порушення вимог Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХII "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) (в новій редакції - Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) ) (далі - Закон №2262-ХII (2262-12) ), розмір його пенсій призначеної як військовослужбовцю звільненому зі служби у 1997 році не перерахований у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Постановою Рівненського міського суду від 2 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 5 грудня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1., з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і постановити нове, про задоволення позову у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що у вересні 1976 року ОСОБА_1. звільнений з військової служби в запас (за станом здоров"я), з призначенням пенсії військовослужбовця, в тому числі за правилами Закону №2262-ХII (2262-12) (після набуття ним чинності).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що: премія розміром у 33,3%, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року №829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п) і пунктом 34.5 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 5 березня 2001 року №75 (z0251-01) на момент призначення позивачу пенсії не входила до складових для призначення пенсії, не являлась додатковим видом грошового забезпечення, не набула постійного характеру, а тому не могла враховуватись при визначенні пенсії; надбавка у розмірі 40% посадового окладу, яка передбачена Указом Президента України від 14 липня 1999 року №847/99 "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" (847/99) (далі - Указ №847), надбавка розміром у 100%, запроваджена Указом Президента України від 23 лютого 2002 року №173 "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" (173/2002) (далі - Указ №173) та надбавка у 70%, передбачена Указом Президента України від 5 травня 2003 року №389/03 (389/2003) "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління Державної охорони України за безперервну службу" (далі - Указ №389) під час проходження служби Степанову Є.I. не виплачувались, у зв'язку з чим не можуть враховуватись при перерахунку пенсії.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Згідно зі статтею 43 Закону №2262-ХII (2262-12) (в редакції до 1 січня 2005 року), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення. При цьому для обчислення пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

З наведеного вбачається, що надбавки, передбачені Указом Президента України від 14 липня 1999 року №847 (847/99) , Указом Президента України №173 від 23 лютого 2002 року (173/2002) , Указом Президента України №389 від 5 травня 2003 року (389/2003) , іншими підзаконними актами, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби.

Крім того, Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.

Оскільки позивач ставить питання про перерахунок пенсії до 1 січня 2005 року при цьому надбавок, які просить врахувати для перерахунку не отримував під час проходження служби, а премія розміром 33,3% не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення і не підлягає врахуванню при обчислені розміру пенсії, то, з огляду на викладене, суди правильно відмовили в задоволені позову.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування матеріального права висновків судів не спростовують, оскільки грунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а судові рішення - без змін.

Керуючись наведеним, статтями 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду від 2 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 5 грудня 2006 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку визначеними статтями 237 - 239 КАС України (2747-15) .