Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого – судді Сіроша М.В.,

суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Матолича С.В.

при секретарі – Капустинському М.В.

за участю представника закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Гесс і КО" Книги С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на постанову господарського суду м. Севастополя від 17 квітня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Гесс і КО" до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Севастопольської міської ради, третьої особи - відділу державної служби охорони культурної спадщини управління культури Севастопольської міської державної адміністрації про спонукання виконати дії, -

У лютому 2006 року закрите акціонерне товариства "Торговий дім "Гесс і КО" звернулося в суд з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Севастопольської міської ради, третьої особи - відділу державної служби охорони культурної спадщини управління культури Севастопольської міської державної адміністрації про зобов’язання

__________________________________________________________________

Доповідач: Леонтович К.Г.

відповідача прийняти рішення щодо приватизації нежитлових приміщень по вул. Леніна 50 та по вул. Леніна 10 міста Севастополя, включивши їх до переліку об’єктів, які підлягають приватизації в порядку викупу та здійснити приватизацію цих приміщень у встановленому порядку.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що на його звернення із заявами відповідно від 12.11.2004 р. та 20.12.2004 р. до Фонду комунального майна про включення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу вбудованих нежилих приміщень, розташованих по вул. Леніна 50 та по вул. Леніна 10 міста Севастополя Фонд останній повідомив, що заяви будуть розглянуті при формуванні змін та доповнень до Переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом продажу за викупом, на аукціоні про що його буде повідомлено. Листами від 12.12.2005 р. та 08.02.2005 р. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради повідомив позивача, що вказані будинки включені до Реєстру нерухомих пам’яток об’єктів культурної спадщини національного та місцевого значення м. Севастополя, у зв’язку з чим питання про включення до переліку даних об’єктів, що підлягають приватизації, буде розглядатися Севастопольською міською радою після зняття обмежень, які діють відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини" (2391-15) . Позивач вважає, що не включаючи до Переліку про приватизацію спірних приміщень відповідач порушує його права, оскільки вказані приміщення знаходяться у нього в оренді, вартість невіддільних поліпшень, проведених ним, перевищують 25% від їх остаточної вартості.

Постановою господарського суду м. Севастополя від 17 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року, позов задоволений частково. Зобов’язано Фонд комунального майна Севастопольської міської ради підготовити проект рішення про включення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу ТОВ "Торговий дім "Гесс і КО" вбудованих нежитлових приміщень підвального поверху загальною площею відповідно 52,60 кв.м. та 332,2 кв.м. за адресою відповідно вул. Леніна 10 та вул.Леніна 50 в м. Севастополі. Зобов’язано Севастопольську міську раду здійснити приватизацію шляхом викупу ТОВ "Торговий дім "Гесс і КО" вказаних нежитлових приміщень.

Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу ЗАТ "Торговий дім "Гесс і КО" просить залишити судові рішення без змін, які відповідають закону, а касаційну скаргу без задоволення.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради та ЗАТ "Торговий дім "Гесс і КО" укладені договори оренди відповідно від 10.03.2004 р. та 24.04.2004 р. щодо вбудованих нежитлових приміщень підвального поверху по вул. Леніна 10 пл.52,60 кв.м. та вул. Леніна 50 пл.311,7 кв.м. на строк відповідно до 28.02.2006 р. та 24.03.2006 р. На заяви позивача відповідно від 12.11.2004 р. та 20.12.2004 р. до Фонду комунального майна про включення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу вбудованих нежилих приміщень, розташованих по вул. Леніна 50 та по вул. Леніна 10 міста Севастополя Фонд повідомив, що заяви будуть розглянуті при формуванні змін та доповнень до Переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом продажу за викупом, на аукціоні, шляхом продажу, про що його буде повідомлено. Листами від 12.12.2005 р. та 08.02.2005 р. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради повідомив позивача, що вказані будинки включені до Реєстру нерухомих пам’яток об’єктів культурної спадщини національного та місцевого значення м. Севастополя, у зв’язку з чим питання про включення до переліку даних об’єктів, що підлягають приватизації, буде розглядатися Севастопольською міською радою після зняття обмежень, які діють відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини" (2391-15) . Позивач вважає, що не включаючи до Переліку про приватизацію спірних приміщень відповідач порушує його права, оскільки вказані приміщення знаходяться у нього в оренді, вартість невіддільних поліпшень, проведених ним, перевищують 25% від їх остаточної вартості.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили з тих обставин, що відповідач у встановленому законом порядку звернувся до відповідача щодо приватизації вказаних нежитлових приміщень, про результати розгляду яких Фонд комунального майна в порушення Закону України про малу приватизацію не повідомив ЗАТ "Торговий дім "Гесс і КО", крім того, на момент звернення про приватизацію ніяких обмежень щодо приватизації спірних об’єктів не існувало.

Однак, судова колегія Вищого адміністративного суду України не погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанції.

Відповідно обставин справи житловий будинок по вул. Леніна 50 та пам’ятне місце приміщення по вул.Леніна 10 в м. Севастополі згідно Реєстру нерухомих пам’яток об’єктів культурної спадщини національного та місцевого значення у м. Севастополі від 01.01 2004 р. віднесені до пам’яток культурної спадщини. Статтею 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" із змінами на 16.12.2004 р. об’єкти культурної спадщини, що є пам’ятками (за винятком пам’яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України ) можуть бути відчужені, а також передані у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Згідно ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" не можуть бути об’єктами малої приватизації будівлі( споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави. Відповідно до ст.ст. 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" затвердження програм приватизації об’єктів комунальної власності, доцільності, порядок проведення приватизації відноситься до виключної компетенції місцевих рад, в даному випадку міської ради, які вирішуються на пленарних засіданнях відповідної ради. Згідно Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини" від 01.02.2005 р. (2391-15) заборонена приватизація пам’яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації. Отже на період звернення позивача до відповідача про приватизацію вказані спірні об’єкти відносилися до пам’яток культурної спадщини, відносно яких діяла спеціальна процедура їх відчуження, а в подальшому Законом України "Про тимчасову заборону приватизації пам’яток культурної спадщини" (2391-15) була введена заборона їх приватизації.

Виходячи з вищенаведеного, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог про приватизацію спірних нежитлових приміщень винесені в порушення вищенаведених законів, при цьому суди вийшли за межі наданих їм повноважень фактично прийнявши рішення про розпорядження комунальним майном, яким вправі розпоряджатися місцева рада, тому постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню як незаконні. Посилання судів попередніх інстанцій, що Фондом комунального майна не прийняте рішення відносно заяв позивача про приватизацію безпідставні і не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки відповідач надавав відповіді щодо вказаних заяв позивачеві, що сторонами не заперечується.

При встановленні наведених фактів судом першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального права, які призвели до необґрунтованого прийняття рішення, тому постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які необхідно скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Виходячи з вищенаведеного в заявленому позові необхідно відмовити як в безпідставному та необґрунтованому.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради задовольнити.

Постанову господарського суду м. Севастополя від 17 квітня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року - скасувати.

В задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Гесс і КО" до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Севастопольської міської ради, третьої особи - відділу державної служби охорони культурної спадщини управління культури Севастопольської міської державної адміністрації про спонукання виконати дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.