Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Сіроша М.В., суддів - Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Матолича С.В., Гордійчук М.П., при секретарі Мельник І.М., за участі представника позивача Шильник Є.Ю., відповідача Снігура Р.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської обласної державної адміністрації на постанову Господарського суду міста Києва від 23 березня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2006 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма" до Львівської обласної державної адміністрації про визнання незаконним рішення конкурсного комітету, -

Постановою Господарського суду міста Києва 23 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2006 року було задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма" до Львівської обласної державної адміністрації про визнання незаконним рішення конкурсного комітету, та визнання протиправною бездіяльності.

В основу зазначених судових рішень судів першої та апеляційної інстанції покладено висновки про порушення відповідачем порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті. Зокрема суди послалися на те, що оголошення про проведення конкурсу не було опубліковано, копію протоколу засідання не було своєчасно надано позивачу.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Львівська облдержадміністрація звернулася з касаційною скаргою, у якій просить постанову Господарського суду міста Києва від 23 березня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Касаційна скарга ґрунтується на порушенні судами норм матеріального права, зокрема норм статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" та пункту 11 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. №139 (139-2003-п) .

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження в судовому засіданні, законності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав до її задоволення не знаходить.

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що 12.05.2005 в друкованому засобі масової інформації "Високий замок" відповідач опублікував оголошення конкурсів на визначення перевізників для роботи на автобусних маршрутах загального користування; об'єкт конкурсу - оборотні рейси одного автобуса; термін подачі документів на конкурс - 15 днів з дня опублікування в газеті; час та місце проведення конкурсу: 14 год. 31.05.2005 за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 18, кімн. 257.

Підставою для задоволення позовних вимог судами стало те, що відповідач доказів проведення конкурсу 31.05.2005 та публікації оголошення про проведення конкурсу 12.08.05р. суду не надав.

Колегією суддів не приймаються посилання скаржника на те, що у зв'язку з листом Львівської обласної ради від 28.03.2005 №516/4 проведення конкурсу було відкладено на 05.08.2005 та в подальшому було перенесено на 12.08.2005, з огляду на відсутність законодавчо встановленої можливості перенесення та відкладення конкурсу. Законом України "Про автомобільний транспорт" (2344-14) та Порядком проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. №139 (139-2003-п) не передбачено можливості відкладення засідання, оголошення в ньому перерви, перенесення дати засідання тощо.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріали справи не містять доказів правомірності бездіяльності відповідача, яка полягала у порушенні строку видачі рішення конкурсного комітету.

Колегія суддів вважає, що судами повно та всебічно досліджені матеріали справи, вірно встановлений характер спірних правовідносин і до їх вирішення вірно застосовані норми матеріального права. Порушень норм процесуального закону при цьому колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів –

Касаційну скаргу Львівської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міс та Києва від 23 березня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2006 року по справі 18/436а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.