Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючий,

Гаманка О.I.,

Гуріна М.I.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Замезі Ю.I.,

з участю представника відповідача Лєсєчко Надії Григорівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області на постанову судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 08 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області про зобов'язання призначити пенсію,

в с т а н о в и л а :

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом.

Просив зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списками №1 й №2 згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 27 липня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 08 листопада 2006 року скасовано рішення суду першої інстанції та задоволено позов: зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області розглянути питання про призначення Нікорі А.Ф. пенсії за віком на пільгових умовах на підставі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , як особі, що має право на пільгову пенсію за віком за Списком № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 у зв'язку з його зайнятістю на роботах на Миколаївському підприємстві "Ера" в якості заливальника компаундів із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3-го класу небезпеки повний робочий день у режимі повної робочої неділі у період з 02 грудня 1974 року по 9 квітня 1975 року та з 01 жовтня 1980 року по 11 жовтня 1988 року, та за Списком № 1 в зв'язку із зайнятістю на роботах на Миколаївському підприємстві "Чорноморський суднобудівельний завод" в якості учня канатного - в період з 20 жовтня 1988 року по 23 січня 1989 року, канатного - з 23 січня 1989 року по 01 лютого 1989 року та вогнеупорника - з 01 лютого 1989 року по 31 липня 1992 року повний робочий день у режимі повної робочої неділі.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 02 грудня 1974 року по 01 квітня 1975 року і з 01 жовтня 1980 року по 11 жовтня 1988 року працював заливальником компаундів на Миколаївському підприємстві "Ера" (реорганізоване у ВАТ "Миколаївське підприємство "Ера"). З 20 жовтня 1988 року працював учнем канавного, а з 23 січня 1989 року - канавником. З 01 лютого 1989 року по 21 липня 1992 року - вогнеупорником Чорноморського суднобудівного заводу (реорганізоване у Державну акціонерну холдінгову компанію "Чорноморський суднобудівний завод").

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області від 02 лютого 2005 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за відсутністю необхідного пільгового стажу у зв'язку з неможливість зарахувати до нього роботу заливальником компаундів на Миколаївському підприємстві "Ера".

Вирішуючи спір та задовольняючи позов апеляційний суд виходив з того, що робота позивача заливальником компаундів на Миколаївському підприємстві "Ера" була пов'язана із застосуванням шкідливих речовин й з 1991 року віднесена до Списку №2. Тому позивач набув відповідний загальний та спеціальний трудовий стаж, пов'язаний з роботою із шкідливими і важкими умовами праці й має право для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частинами 1 й 4 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, встановлено, що право на такий вид пенсії мають, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 100 вказаного Закону було передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, та мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Під час роботи позивача з 02 грудня 1974 року по 01 квітня 1975 року і з 01 жовтня 1980 року по 11 жовтня 1988 року заливальником компаундів на Миколаївському підприємстві "Ера" список виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких давала право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах визначався постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 (v1173400-56) .

Вказаною постановою посаду заливальника компаундів у суднобудівельній галузі, яку займав позивач, не було віднесено до списку.

Постанова Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, що була видана у відповідності зі статтею 14 Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР", та постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (162-94-п) , що була видана відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , не мають зворотної дії в часі і не підлягають застосуванню до спірних правовідносин в період роботи позивача на посаді заливальника компаундів у суднобудівельній галузі.

Таким чином у стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах не підлягав зарахуванню період роботи позивача на посаді заливальника компаундів на Миколаївському підприємстві "Ера" з 02 грудня 1974 року по 01 квітня 1975 року і з 01 жовтня 1980 року по 11 жовтня 1988 року.

Час роботи з 20 жовтня 1988 року учнем канавного, з 23 січня 1989 року - канавником, з 01 лютого 1989 року по 21 липня 1992 року - вогнеупорником Чорноморського суднобудівного заводу з урахуванням вимог частини 1 й 4 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відмовляючи у призначенні такого виду пенсії суб'єкт владних повноважень діяв відповідно до вимог законодавства, що підлягало застосуванню до спірних правовідносин, й не порушив права та законні інтереси позивача.

Апеляційний суд невірно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) це є підставою для скасування судом касаційної інстанції рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області задовольнити.

Постанову апеляційного суду Миколаївської області від 08 листопада 2006 року скасувати та залишити в силі постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 27 липня 2006 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.