Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.I.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі Проценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1. на рішення апеляційного суду м. Києва від 03.10.2003р. по справі за позовом ОСОБА_1. до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди, -

встановила:

У січні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2003р. позов ОСОБА_1 було задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва провести з 29.07.2002р. перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням отриманої заробітної плати під час роботи у Відкритому акціонерному товаристві "Азмол". Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 850 грн.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 03.10.2003р. апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва було задоволено. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2003р. скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить рішення апеляційного суду м. Києва від 03.10.2003р. скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що органами Пенсійного фонду України при нарахуванні пенсії ОСОБА_1 не було враховано період його роботи за трудовою угодою у Відкритому акціонерному товаристві "Азмол" виконавцем робіт на посаді наукового співробітника науково-технічного центру ВАТ "Азмол".

Згідно частини 1 статті 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) працівник, як науковий співробітник, має право працювати крім основного місця роботи, за строковим трудовим договором (контрактом) на підприємствах установах організаціях всіх форм власності.

Згідно статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) науковий працівник - вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю.

Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) у заробіток для обчислення пенсій включається всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Висновки суду апеляційної інстанції про те, що робота, яку виконував ОСОБА_1 не була його ні основною ні за сумісництвом роботою, спростовуються угодами між позивачем та ВАТ "Азмол", довідкою ВАТ "Азмол" від 16.07.2002р. № 67/4049, доповненням до довідки, які були в повному обсязі досліджені судом першої інстанції. Так згідно цих документів ОСОБА_1 щорічно, на підставі трудової угоди зараховувався до штату науково-технічного центру ВАТ "Азмол" на посаду наукового працівника, отримував щомісячну заробітну плату на яку нараховувалися соціально-страхові внески та проводилися відрахування до пенсійного фонду. Науково-технічний центр ВАТ "Азмол" займається науково-технічною діяльністю, відповідно до Положення про науково-технічний центр від 20.07.1999р. та Статуту підприємства, та обсяг науково-технічної діяльності якого складає більше 70 % загального річного обсягу виконаних робіт.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо права позивача на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) .

Водночас суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України (435-15) моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Оскільки пенсійним законодавством не передбачено стягнення моральної шкоди, то суд першої інстанції помилково задовольнив позов в цій частині.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати. Рішення суду першої інстанції необхідно змінити, виклавши абзац перший та третій резолютивної частин в наступній редакції: "Позов ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди задовольнити частково. Позов в частині стягнення моральної шкоди залишити без задоволення".

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

постановила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 03.10.2003р. по справі за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди - скасувати.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2003р. змінити.

Викласти абзац перший та третій резолютивної частини рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2003р. в наступній редакції: "Позов ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди задовольнити частково. Позов в частині стягнення моральної шкоди залишити без задоволення".

В решті рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2003р. - залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.