К-12909/06 Про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення (податок з власників транспортних засобів та самохідних машин та механізмів) - Текст документа

Відкрите акціонерне товариство "Київспецтранс" (далі по тексту - позивач, ВАТ "Київспецтранс") звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПI у Подільському районі м. Києва) про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 08.06.2005р. №0000441720/2.

Постановою Господарського суду м. Києва від 29.09.2005 р. у справі №11/254 (суддя Євсіков О.О.), яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2006 р. (головуючий суддя - Шипко В.В., судді Нечитайло О.М., Дзюбко П.О.), позовні вимоги ВАТ "Київспецтранс" задоволено повністю; визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПI у Подільському районі м. Києва від 08.06.2005 р. №0000441720/2.

ДПI у Подільському районі м. Києва не погоджуючись з постановою Господарського суду м. Києва від 29.09.2005р. та ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2006 р. у справі №11/254 звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ВАТ "Київспецтранс" в повному обсязі.

05.03.2008 р. в судовому засіданні ДПI у Подільському районі м. Києва подано пояснення по справі, в якому змінило вимоги касаційної скарги та просить скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 29.09.2005р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2006 р. у справі №11/254, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна ДПI у Подільському районі м. Києва підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 08.06.2005 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000441720/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів у розмірі 101 215,57 грн., в т.ч. 96 395,79 грн. - основного платежу та 4 819,78 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення від 08.06.2005 р. №0000441720/2 прийнято ДПI у Подільському районі м. Києва на підставі акту "Про результати перевірки правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та самохідних машин та механізмів ВАТ "Київспецтранс" за період 01.01.2004 р. - 31.12.2004 р. код за ЄДРПОУ 02772037" від 18.02.2005 р. №149/17-20 (далі по тексту - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем в порушення ст. 3 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) застосовано ставку податку за вантажні автомобілі сміттєвози, як за "автомобілі спеціальні" (код 8705), замість "автомобілі вантажні" (код 8704), що призвело до заниження суми податку у 2004 р. на 96 395,79 грн.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги виходили з преюдиційності для даної справи рішення Господарського суду м. Києва від 05.05.2004 р. у справі №32/189 за позовом ВАТ "Київспецтранс" до ДПI у Подільському районі м. Києва, ВДК у Подільському районі м. Києва, ДПI у Шевченківському районі м. Києва, ВДК у Шевченківському районі м. Києва про стягнення надміру сплаченого податку з власників транспортних засобів, яке набрало законної сили згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2004 р., та яким встановлено, що автомобілі-сміттєвози, що використовуються ВАТ "Київспецтранс" мають бути віднесені до коду УКТЗЕД 8705 (автомобілі спеціального призначення).

Поряд з цим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2007 р. рішення Господарського суду м. Києва від 05.05.2004 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2004 р. у справі №32/189 скасовані, а справу направлено на новий судовий розгляд.

При цьому, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.06.2007 р. зазначено, що вирішальним питанням є те, чи належать автомобілі зареєстровані як "сміттєвози вантажні" та як "вантажні-спеціальні" до автомобілів вантажних з об'ємом циліндрів двигуна 6000 куб. см до автомобілів спеціального призначення, під кодом 8705, і чи не входять вони до переліку автомобілів спеціального призначення, які не можна відносити до коду 8705.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України не може беззаперечно погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність віднесення до коду 8705 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності належні позивачу автомобілі "сміттєвози вантажні" та "вантажні-спеціальні" лише за тією ознакою, що їх головним призначенням не є перевезення людей (вантажів).

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що питання чи є призначенням спірних автомобілів саме перевезення вантажів судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувалось.

Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим порушенням ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору.

Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" (v0011700-76) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Вищий адміністративний суд України зазначає, що оскільки допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення спору та не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, то всі винесені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду слід врахувати викладене та вирішити спір відповідно до закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2005 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2006 р. у справі №11/254 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2005 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2006 р. у справі №11/254 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .