Колегія

Головуючого – Сіроша М.В.

Суддів – Кравченко О.О., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Матолича С.В.

При секретарі – Мельник І.М.

З участю представника відповідача - Полякової М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з енергозбереження на постанову господарського суду Луганської області від 24 жовтня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2006 року у справі за позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Державної інспекції з енергозбереження про визнання недійсною постанови,-

У вересні 2006 року Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Державної інспекції з енергозбереження про визнання недійсною постанови № 18-12/003-1 від 31.01.2006р., якою передбачено застосування до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" подвійної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів у сумі 65 600 грн. 40 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на порушення відповідачем положень "Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання" (затвердженого Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року №64 (z0653-00) ). Позивач вважає, що оскільки після винесення інспектором припису, він виконав всі пункти припису, то відповідно до п.14 "Порядку" попередньо встановлені обсяги неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів повинні анулюватися.

Постановою господарського суду Луганської області від 24 жовтня 2006 року залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2006 року позов задоволено.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Державної інспекції з енергозбереження, в якій ставиться питання про їх скасування та закриття провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення представника касатора, який уточнив касаційні вимоги й просив судові рішення по справі скасувати та постановити нове рішення про відмову у позові, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Державної інспекції з енергозбереження підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що структурною одиницею Урядового органу державного управління Державної інспекції з енергозбереження - територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження у Луганській області під час комплексної перевірки використання паливно - енергетичних ресурсів Ленінською філією Луганського міського комунального підприємства "Теплокомунєнєрго" 31 січня 2006 року встановлено, що стан енергозбереження на підприємстві знаходиться на недостатньому рівні, виявлено як недодержання вимог законодавчих актів, так і нераціональні витрати паливно – енергетичних ресурсів, які зафіксовані в акті комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів №18-12/033 від 31.01.2006р. (а.с.9-20).

До акту комплексної перевірки стану виконання паливно-енергетичних ресурсів за результатами перевірки складено припис 31.01.2006р., виконання якого є обов'язковим.

На підставі акту комплексної перевірки №18-12/033 від 31.01.2006р. територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області було прийнято постанову від 31.01.2006р. №18-12/033-1 (а.с.25) про застосування до позивача санкцій у вигляді підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів, тобто відповідачем застосовано подвійну плату у сумі 65 600 грн. 40 коп. за виявлення перевитрат паливно - енергетичних ресурсів.

21.06.2006р. відповідач здійснив перевірку виконання позивачем припису, про що складено акт №18-12/095 від 21.06.2006р., за даними якого позивачем виконані 12 пунктів припису та один пункт припису знаходиться в стадії виконання (а.с.23,24).

Мотивуючи свої висновки, суди обох інстанцій послались на те, що дії відповідача по винесенню постанови від 31.01.2006р. суперечать пунктам 14,15 "Порядку", оскільки вона повинна прийматися за результатами перевірки виконання припису.

З такими висновками судова колегія суду касаційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Дані правовідносини регулюються Законом України "Про енергозбереження" (74/94-ВР) та постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993р №699 "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" ( з наступними змінами). Відповідно до пункту "е" ст. 11 Закону України "Про енергозбереження" плата у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів введена за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів залежно від їх перевитрат.

Вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України на Державну інспекцію з енергозбереження покладено функції державного контролю за раціональним і ефективним використанням газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами. Розділом 11 Додатку до вказаної постанови за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання сплачується підвищена плата. Даний розділ диференціює відповідальність суб’єктів господарювання в залежності від того, чим викликані перевитрати паливно-енергетичних ресурсів. Абзацом другим розділу 11 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України №699 від 02.09.1993р. (699-93-п) встановлено, що якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність відсутність тепло-утилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

У акті територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області № 318-12/033 від 31.01.2006р. вказано, що за результатами перевірки позивача встановлено нераціональні втрати паливно-енергетичних ресурсів: електроенергії з-за недотримання технологічної дисципліни; теплоенергії - з-за часткової відсутності теплоізоляції теплових мереж.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що постанова територіального органу Державної інспекції з енергозбереження відповідає вимогам чинного законодавства і є обґрунтованою.

Судова колегія вважає, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, діяв у межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому його рішення визнано судами недійсним безпідставно.

Оскільки обставини справи встановлені судами повно і правильно, однак суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що потягло прийняття помилкового рішення, судові рішення по справі підлягають скасуванню з постановленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія,-

Касаційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження задовольнити. Постанову господарського суду Луганської області від 24 жовтня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2006 року скасувати.

У позові Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Урядового органу державного управління-Державної інспекції з енергозбереження про визнання недійсною постанови територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області №18-12/033-1 від 31.01.2006року відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.