Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.I.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.I.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Замезі Ю.I.,

за участю ОСОБА_1,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11.06.2003 р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18.12.2003 р. по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, дільничного інспектора міліції ОСОБА_3про визнання дій працівників міліції неправомірними та відшкодування моральної шкоди в сумі 70 тисяч гривень, -

встановила:

У червні 2002 рокуОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, дільничного інспектора міліції ОСОБА_3 про визнання дій працівників міліції неправомірними та відшкодування моральної шкоди в сумі 70 тисяч гривень.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11.06.2003 р. в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18.12.2003 р. вказане судове рішення залишено без змін.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скаргаОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якій ставиться питання про їх скасування та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, не вбачає порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами встановлено, що 25.06.2001 р. черговому МВМ-16 в м. Києві по телефону "02" надійшло повідомлення, що нібито міліціонери стукають у двері АДРЕСА_1. Дане повідомлення було зареєстровано в книзі обліку злочинів та пригод Харківського РУ ГУ МВС України в м. Києві за № 2406/6161. Позивач ОСОБА_2 зробив дане повідомлення. 25.06.2001 р. працівниками міліції - автопатруля 916 - Харківського РУ ГУ МВС України в м. Києві було здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_1. Біля дверей квартири нікого не було, двері в дану квартиру ніхто не відкрив. ОСОБА_2 таОСОБА_1, які зробили виклик працівників міліції, двері своєї квартири № 157 також не відкривали і будь-яких пояснень працівникам міліції не давали. За даним повідомленням працівниками міліції була проведена перевірка. Оскільки інформація про злочин або пригоду не підтвердилась, матеріали перевірки було списано 01.07.2001 р. до справи № 12/3 том № 27 сторінка 117-122.

Суди правильно зробили висновок, що працівники міліції Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, стукаючи у двері АДРЕСА_2 в м. Києві, діяли правомірно, оскільки з неї був зроблений виклик працівників міліції.

Також судами вірно встановлено, що 23.08.2001 р., приблизно о 15 годині, позивачі проходили по шляхопроводу через пр-т Бажана в м. Києві, що біля метро "Харківська". В цей час працівниками Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві траса охоронялась в зв'язку з проїздом по пр-ту Бажана автомобілів особливої норми з особами, які охороняються державою, а також Президентом Росії. Позивачі проходили по шляхопроводу в момент проїзду ескорту автомобілів Урядів України та Росії, тому дільничний інспектор ОСОБА_3, який забезпечував охорону траси на даному шляхопроводі, підбіг до позивачів та почав вимагати покинути територію шляхопроводу. На законні вимоги працівника міліції відреагував тільки ОСОБА_2, запропонувавши піти з мосту.ОСОБА_1 вимог працівника міліції не виконала, продовжуючи з ним сперечатись.

Оскільки дільничний інспектор ОСОБА_3 виконував свої функціональні обов'язки - забезпечував охорону громадського порядку по трасі проїзду автомобілів особливої норми, не застосовував доОСОБА_1 заходи фізичного впливу, що підтверджується показами свідків, та діяв правомірно, тому суди обгрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог про визнання дій дільничного інспектора ОСОБА_3 незаконними.

Колегія суддів погоджується також з висновком судів щодо незадоволення вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 70 тис. гривень тому, що не встановлено порушення з боку працівників міліції Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно. Встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу підстав не має, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11.06.2003 р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18.12.2003 р. по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, дільничного інспектора міліції ОСОБА_3про визнання дій працівників міліції неправомірними та відшкодування моральної шкоди в сумі 70 тисяч гривень - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.