Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Співака В.І.

суддів: Білуги С.В.

Гаманка О.І.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Донецької області від 26.08.04 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області, -

У травні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області зі скаргою на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області.

Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 14.06.04 року скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Визнано неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області від 22.04.04 року про відмову в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 у відповідності до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 26.08.04 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області було задоволено. Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 14.06.04 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні скарги.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись рішенням суду апеляційної інстанції, посилається на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 26.08.04 року та залишити в силі рішення Совєтського районного суду м. Макіївки донецької області від 14.06.04 року.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 в періоди з 31.05.79 року по 01.08.79 року, з 11.09.79 року по 21.12.79 року працював мартенівському цеху Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" на посаді слюсаря по ремонту металургійного обладнання. В період з 19.09.80 року по 03.04.81 року працював в мартенівському сталеварному цеху "Дніпровського металургійного комбінату імені Ф.Е. Дзержинського" на посаді слюсаря по ремонту металургійного обладнання. Пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах складає 11 місяців 27 днів. 03.04.81 року позивача було призвано до лав Збройних Сил СРСР. Служба в армії складає 2 роки 6 днів.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Статтею 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Колегія суддів не може погодиться з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" служба в армії зараховується до загального трудового стажу, а не до стажу по спеціальності, оскільки статтею 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" чітко визначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Таким чином, судом апеляційної інстанції не правильно дана правова оцінка обставин по справі, не правильно застосовані норми матеріального права при прийнятті рішення, а тому касаційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду апеляційної інстанції скасувати залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 26.08.04 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області скасувати.

Залишити в силі рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 14.06.04 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області.

Ухвала оскарженню не підлягає.