Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Співака В.І.,

суддів: Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Замезі Ю.І.,

за участю ОСОБА_1, представників Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області Кулініча А.О., Яцути А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.07 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дубровицької районної державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконним звільненням з роботи, -

У червні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Дубровицького міського суду Рівненської області з позовом до Дубровицької районної державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконним звільненням з роботи.

Постановою Дубровицьокго районного суду Рівненської області від 24.03.06 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді начальника відділу освіти Дубровицької районної державної адміністрації. Стягнуто з Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 9191, 18 грн. Стягнуто з Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_1 2000 грн. моральної шкоди. Стягнуто з Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_1 350 грн. витрат на правову допомогу. Стягнуто з Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області 191,91 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.07 року апеляційну скаргу Дубровицької районної державної адміністрації було задоволено. Постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 24.03.06 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись рішенням суду апеляційної інстанції, посилається на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.07 року та залишити в силі постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 24.03.06 року.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з рішень судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 працював на посаді начальника відділу освіти Дубровицької районної державної адміністрації з 1998 року. Розпорядженням Дубровицької районної державної адміністрації рівненської області № 171 від 16.05.05 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за пунктом 3 статті 40 Кодексу законів про працю України та за порушення пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу". Підставами звільнення ОСОБА_1 з роботи стали розпорядження голови Дубровицької районної державної адміністрації № 221 від 25.06.04 року, яким його як державного службовця було попереджено про неповну службову відповідність за порушення, виявлені в процесі перевірки використання бюджетних коштів та за незадовільне виконання своїх функціональних обов'язків.

Відповідно до пункту 7 Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950 (950-2000-п) особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право в будь-який момент узяти в ньому участь, пояснювати факти, робити заяви, подавати відповідні документи і порушувати клопотання про залучення нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, причетних до справи.

Підставою для проведення службового розслідування стало розпорядження Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області від 04.05.05 року № 162, яким було передбачено, що період службового розслідування визначено з 04.05.05 року по 13.05ю05 року.

Як вбачається з рішення суду першої інстанції про проведення службового розслідування ОСОБА_1 було попереджено 13.05.05 року, тобто в останній день проведення даного розслідування, та в період перебування його у відпустці, що позбавило його права прийняти участь в даному розслідуванні та надати свої пояснення.

Оскільки підставою для звільнення позивача з займаної посади слугувало розпорядження голови Дубровицької районної державної адміністрації № 221 від 25.06.04 року, яким його, як державного службовця, було попереджено про неповну службову відповідність за порушення виявлені в процесі перевірки використання бюджетних коштів, яка була проведена з порушенням норм передбачених чинним законодавством, то суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1, не врахувавши заходи дисциплінарного впливу, які відповідно до частини 2 статті 14 Закону України "Про державну службу" не відносяться до дисциплінарних стягнень.

Таким чином, судом апеляційної інстанції не правильно дана правова оцінка обставин по справі, не правильно застосовані норми матеріального права при прийнятті рішення, а тому касаційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду апеляційної інстанції скасувати залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,п колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.07 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дубровицької районної державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконним звільненням з роботи скасувати.

Залишити в силі постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 24.03.06 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дубровицької районної державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконним звільненням з роботи.

Ухвала оскарженню не підлягає.