Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. І.,

суддів Бившевої Л. І.,

Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові

на постанову Господарського суду Львівської області від 16.02.2007р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2007р. у справі № 5/3329-12/393А

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго"

до:

1) Державної податкової адміністрації у Львівській області,

2) Державної податкової інспекції у м. Львові,

за участю Прокуратури м. Львова

про зобов’язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача – Білобрам Т. Б.,

відповідача-1 – Яремчук О. В.,

відповідача-2 – Гейшев О. О.,

Прокуратури м. Львова – не з’явились,

Генеральної прокуратури України – Красножон О. М.,

Відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" подано позов про зобов’язання Державної податкової адміністрації у Львівській області прийняти рішення про реструктуризацію податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 2523902 грн. 73 коп., який виник у зв’язку із застосуванням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) та зобов’язання Державної податкової інспекції у м. Львові укласти договір про реструктуризацію податкової заборгованості з податку на додану вартість в сумі 2523902 грн. 73 коп., який виник у зв’язку із застосуванням механізмів погашення заборгованості, визначених вказаним Законом.

Постановою Господарського суду Львівської області від 16.02.2007р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2007р. у справі № 5/3329-12/393А позов задоволено частково: зобов’язано Державну податкову інспекцію у м. Львові укласти договір про реструктуризацію податкової заборгованості Відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" з податку на додану вартість в сумі 2523902 грн. 73 коп., який виник у зв’язку із застосуванням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) ; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач внесений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

За договором № 705Е/48 від 12.07.2006р. відбулось погашення перед позивачем заборгованості МКП "Львівводоканал" за спожиті ним електричну та теплову енергію у зв’язку з чим в позивача виникли зобов’язання з податку на додану вартість; зазначене є одним із заходів погашення заборгованості, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) ; погашення заборгованості за цим законом можливе усіма суб’єктами господарювання, які мають дебіторську чи кредиторську заборгованість перед підприємствами паливно-енергетичного комплексу. Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) та Постанова Кабінету Міністрів України № 705 від 22.05.2006р. (705-2006-п) передбачають лише перерахування субвенцій з державного до місцевих бюджетів для погашення заборгованості; законодавством прийняття рішення про реструктуризацію податкового боргу не визначено, тоді як передбачено лише укладення договору на таку реструктуризацію.

Державна податкова інспекція у м. Львові, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подала касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, в задоволенні позову відмовити посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: ст. 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", п. 7.8. ст. 7, пп. 10.2.3. п. 10.2. ст. 10 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; постанов Кабінету Міністрів України від 22.02.2006р. № 192 (192-2006-п) та від 22.05.2006р. № 705 (705-2006-п) .

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін, оскільки судами з’ясовані всі обставини справи, а їх висновки відповідають нормам чинного законодавства України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та Генеральної прокуратури України, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач внесений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , здійснив згідно договору № 705Е/48 від 12.07.2006р. взаєморозрахунок по заборгованості МКП "Львівводоканал" перед ним в розмірі 45201538 грн., у зв’язку з чим в нього виникли податкові зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 2523902 грн. 73 коп. та звернувся на підставі зазначеного до відповідачів про прийняття рішення та укладення договору щодо реструктуризації вказаної податкової заборгованості в чому йому було відмовлено.

Підпунктом 19.3.7. пункту 19.3. статті 19 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) для платників податків - учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок погашення зобов’язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів) визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" цей закон регулює відносини, пов’язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу; дія цього закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Згідно пп. 7.1.1) п. 7.1. ст. 7 вказаного закону у разі наявності в межах заборгованості рівних сум заборгованості, що підтверджені за встановленим порядком, дозволяється проведення взаєморозрахунків між: споживачами електричної енергії та енергопостачальниками, енергопостачальниками та оптовим постачальником електричної енергії, оптовим постачальником електричної енергії та виробниками електричної енергії, виробниками електричної енергії та суб’єктами господарської діяльності - кредиторами виробників електричної енергії, підприємствами паливно-енергетичного комплексу та бюджетами всіх рівнів і державними цільовими фондами, бюджетами всіх рівнів та суб’єктами господарської діяльності.

Проведення взаєморозрахунків на умовах, визначених цим законом, за участю бюджетів усіх рівнів дозволяється лише на суму заборгованості, що виникла з причин: невиконання зобов’язань з оплати енергоносіїв державними та комунальними підприємствами, у тому числі через невідповідність тарифів на електричну, теплову енергію та газ, що спожиті такими підприємствами, вартості товарів, робіт, послуг, які вони реалізовували, виконували або надавали в межах своєї господарської діяльності, за умов, що величина такої вартості визначалася або встановлювалася органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (абз. 4 п. 7.4. ст. 7 закону).

Статтею 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" встановлено, що перерахування субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, що надавали такі послуги, або їх кредиторів до державного бюджету, яка утворилася станом на 1 липня 2005 року, та додаткових податкових зобов’язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2006р. № 705 (705-2006-п) затверджено Порядок перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, який визначає механізм перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах (без податку на додану вартість) на теплову енергію (виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуги з централізова ного теплопостачання та гарячого водопостачання), послуги з водопостачання і водовідведення, що постачалися населенню, яка утворилася у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання і водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Погашення заборгованості з різниці в тарифах провадиться за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, які надавали такі послуги (далі - надавачі послуг), або їх кредиторів, що утворилася на 1 липня 2005р., та виконання додаткових податкових зобов’язань, які виникають у результаті виконання статті 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", з урахуванням Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) (абз. 2 п. 1 Порядку).

Підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між надавачами послуг та іншими підприємствами - учасниками розрахунків (далі - учасники розрахунків) на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості, форму якого затверджує Державне казначейство за погодженням з Державною податковою адміністрацією, Мінпаливенерго, Мінбудом і Мінфіном (п. 3 Порядку).

Із зазначеного слідує, що проведення взаєморозрахунку на підставі вказаного Порядку є одним із механізмів погашення заборгованості, що визначений ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та не суперечить Порядку проведення взаєморозрахунків з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу та інших учасників розрахунків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006р. № 192 (192-2006-п) , прийнятої на виконання п. 7.8. ст. 7 цього Закону.

Відповідно до пп. 10.2.1., 10.2.3. п. 10.2., абзацу першого п. 10.3 ст. 10 зазначеного закону:

- підприємства паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру та мають у складі заборгованості основний податковий борг (без пені та штрафних санкцій), що залишився непогашеним після застосування механізму взаєморозрахунків, передбаченого цим Законом, мають право на реструктуризацію основного податкового боргу шляхом розстрочення терміном на десять років з дати укладення відповідних договорів про реструктуризацію (розстрочення) заборгованості – основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій), з відстрочкою погашення на перші два роки дії таких договорів та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками;

- підприємствам паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру, дозволяється на умовах, визначених цією статтею, провести реструктуризацію податкових зобов’язань, які виникають при погашенні ними на умовах, визначених цим законом, заборгованості, щодо якої до набрання чинності цим законом застосований порядок врегулювання, визначений статтею 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

- органи державної податкової служби за зверненням учасників розрахунків - платників податків укладають договори про реструктуризацію основного податкового боргу, в тому числі боргу, який виник у зв’язку із застосуванням механізмів погашення заборгованості (без пені та штрафних санкцій), на умовах, визначених цим Законом.

Тобто реструктуризація податкових зобов’язань підприємств паливно-енергетичного комплексу можлива в разі погашення ними згідно умов Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) заборгованості щодо якої застосований передбачений ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" порядок врегулювання.

Факт вжиття позивачем заходів врегулювання такої заборгованості, що утворилася на 1 липня 2005р. перед ним у МКП "Львівводоканал", судами встановлений, матеріалами справи підтверджений та не спростований відповідачами.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову є вірним, судові рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги Державної податкової інспекції у м. Львові є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 16.02.2007р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2007р. у справі № 5/3329-12/393А – без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Ухвала складена у повному обсязі 04.03.2008р.

З оригіналом згідно