колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I., Загороднього А.Ф., Кобилянського М.Г.,

при секретарі Полинько Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про перерахунок пенсії, стягнення заборгованості з пенсії та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 23 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 23 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про перерахунок пенсії, стягнення заборгованості з пенсії та моральної шкоди.

Зазначає, що в жовтні 2005 року він звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що він є інвалідом II групи внаслідок захворювання, яке пов"язано з Чорнобильською катастрофою. У відповідності до частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) його пенсія не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.50 того ж Закону - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальних пенсій за віком для інвалідів II групи. Вважає, що розмір його пенсії повинен бути не нижче 2905 грн. щомісяця. Він звертався до управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька про перерахунок пенсії згідно з законодавством України, але отримав відмову.

Постановою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 23 січня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 23 січня 2006 року залишено без змін.

Вказуючи на допущені, на його думку, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, позивач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом другої групи, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Розмір пенсій, встановлений частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Проте для цієї категорії пенсіонерів розмір мінімальної пенсії за віком, який би мав застосовуватись для обчислення пенсій, призначених за цим Законом, законодавчо поки що не встановлений.

Мінімальний розмір пенсії за віком визначений частиною1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , проте частиною 3 цієї ж статті передбачено, що цей мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для обчислення розмірів пенсій, призначених за цим Законом, а тому щодо пенсіонерів, яким пенсія призначена за іншими законами, у тому числі і на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , зазначений розмір мінімальної пенсії за віком не застосовується.

Статтею 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) встановлено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Статтею 67 цього Закону передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

У відповідності до зазначених норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету встановлено, що виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка проводиться розрахунок пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (1-2002-п) .

Це відповідає також вимогам Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 (523-97-п) .

Таким чином, вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії на підставі статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) повинна визначатися згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

За такими ж правилами визначається і розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам 2-ї групи, віднесеним до категорії 1, яка визначена у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, що призначається відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Відповідно до ст. 224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) , колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Будьоннівського районного суду м. Донецька від 23 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст..237 КАС України (2747-15) .