К-13115/07 Про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком та про зобов"язання відповідача провести такий перерахунок та виплату пенсії по інвалідності за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком та про зобов"язання відповідача провести такий перерахунок та виплату пенсії по інвалідності.

Зазначає, що в листопаді 2006 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, йому встановлена З група інвалідності. Згідно з п. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) розмір пенсії для інвалідів 3-ї групи не може бути нижче 6 мінімальних пенсій за віком. Однак, при нарахуванні йому пенсії її розмір всупереч ст.. 92 ч. 1 п. 1 Конституції України (254к/96-ВР) був встановлений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року№I (1-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів...". Відповідач користувався розміром 19,91 грн., а з 1 вересня 2004 року на підставі постанови КМУ №894 від 13 липня 2004 року (894-2004-п) - розміром 22,30 грн., що він вважає неправильним. Просить суд визнанати дії відповідача такими, що суперечать Конституції України (254к/96-ВР) , і зобов'язати його перерахувати пенсію з грудня 2006 року виключно із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, тобто в розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 8 лютого 2007 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2007 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 8 лютого 2007 року скасовано та постановлено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, судом апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, відповідач просить скасувати постановлене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 27 вересня 2005 року, визнаний інвалідом з 19 липня 2004 року. Позивачу встановлена третя група інвалідності з 19 липня 2004 року по 01 серпня 2007 року а встановленням причини інвалідності - захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, апеляційний суд виходив, зокрема, з того, що відповідно до положень ст..49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених у 2006 році відповідно до цього Закону, не може перевищувати 12 мінімальних пенсій за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 (3235-15) року.

Колегія судів при цьому зазначила, що якщо зазначеними нормами спеціального Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) визначено максимальний розмір пенсій, призначених за цим Законом, то частиною 4 статті 54 цього Закону визначено нижчий (мінімальний) розмір пенсій для інвалідів Чорнобильської катастрофи, віднесених до першої категорії.

З наведеного суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що при умові, коли максимальний розмір пенсій, призначених за цим Законом, обмежений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , то і розмір пенсії, визначений відповідно до положень частини 4 статті 54 цього Закону необхідно обчислювати, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Проте частиною 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому щодо пенсіонерів, яким пенсія призначена за іншими спеціальними законами, у тому числі і на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , зазначений у частині 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) розмір мінімальної пенсії за віком не застосовується.

Розмір пенсій, встановлений частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був.

Норми ст..49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) щодо застосування розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) для обмеження максимального розміру пенсій, призначених за цим Законом, законодавцем на інші статті цього Закону, у тому числі і на частину 4 статті 54 Закону поширені не були.

Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) щодо встановлених обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною 1 цього Закону, Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , не визнавались, а тому підлягають виконанню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку стверджувати про звуження змісту та обсягу прав осіб, яким пенсія призначена з урахуванням положень частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів та відповідно про порушення положень статті 22 Конституції України (254к/96-ВР) підстав не вбачається.

Статтею 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) встановлено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Статтею 67 цього Закону передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

У відповідності до зазначених норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету встановлено, що виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка провадиться розрахунок пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України " (1-2002-п) Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Це відповідає також вимогам Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 № 523 (523-97-п) .

Таким чином, вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні (перерахунку) пенсії з урахуванням положень частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) повинна визначатися згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 5 жовтня 2006 року (231-16) № 231 статтю 67 доповнено частиною третьою такого змісту: у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону було доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня опублікування цього Закону підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до цього Закону.

Проте вимоги пункту 2 Прикінцевих положень цього Закону виконані не в повній мірі, зокрема закони України у відповідність з цим Законом приведені не були, як і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Лише Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) від 28 грудня 2007 року N 107-VI частини третю і четверту статті 54 було змінено та визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році:

по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження:

по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:

по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

А тому, на думку колегії суддів, відмовляючи у проведенні перерахунку пенсії позивача з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, суб'єкт владних повноважень діяв в межах наданої компетенції у відповідності до вимог законодавства та не порушив права та законні інтереси позивача.

Враховуючи викладене, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись ст. ст.210, 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області задовольнити. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2007 року скасувати, залишивши в силі постанову Краматорського міського суду Донецької області від 8 лютого 2007 року.