Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Міненко О.М.,

за участю:

представників позивача – Горбаненко Т.В., Сороки В.М.,

представників відповідача 1 – Марченка В.Г., Кравченка І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Енергопромресурс"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2006 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2006 року

у справі № 36/153

за позовом заступника прокурора міста Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську

до 1. Приватного підприємства "Енергопромресурс",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дан"

про визнання договору недійсним та стягнення коштів, -

У червні 2006 року заступник прокурора м. Дніпродзержинська звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі ДПІ у м. Дніпродзержинську про визнання недійсним договору підряду на реконструкцію № 19 від 04 січня 2003 року на суму 49600, 00 грн., укладеного між ПП "Енергопромресурс" та ТОВ "Дан", та про стягнення з ПП "Енергопромресурс" та з ТОВ "Дан" в доход держави 49600, 00 грн. вартості робіт, виконаних за договором.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2006 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним договір підряду на реконструкцію № 19 від 04 січня 2003 року на суму 49600, 00 грн., укладений між ПП "Енергопромресурс" та ТОВ "Дан".

Стягнуто з ПП "Енергопромресурс" на користь держави суму в розмірі 49600, 00 грн.

Стягнуто з ТОВ "Дан" на користь держави суму в розмірі 49600, 00 грн.

Стягнуто з ТОВ "Дан" на користь Державного бюджету 496, 00 грн. витрат по сплаті державного мита.

Стягнуто з ТОВ "Дан" на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118, 00 грн. витрат по сплаті на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2006 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2006 року скасовано.

Позов задоволено частково.

Визнано договір підряду на капітальний ремонт № 19 від 04 січня 2003 року на суму 49600, 00 грн., укладений між ПП "Енергопромресурс" та ТОВ "Дан", недійсним.

Стягнуто з ТОВ "Дан" на користь ПП "Енергопромресурс" 49600, 00 грн.

Стягнуто з ПП "Енергопромресурс" в доход держави 49600, 00 грн.

Стягнуто з ТОВ "Дан" на користь Державного бюджету 496, 00 грн. державного мита та на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118, 00 грн. по сплаті на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі ПП "Енергопромресурс", посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2006 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2006 року, направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ у м. Дніпродзержинську, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції всебічно та об’єктивно розглянув справу, з’ясував всі обставини, які мають значення для вирішення справи, правильно застосував норми чинного законодавства і в результаті виніс законне і обґрунтоване рішення, просить залишити касаційну скаргу ПП "Енергопромресурс" без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2006 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

04 січня 2003 року між ПП "Енергопромресурс" та ТОВ "Дан" було укладено договір підряду на реконструкцію № 19.

За результатами виконання договору між сторонам було складено акт прийому – передачі на суму 49600, 00 грн., а 30 вересня 2003 року ТОВ "Дан" виписало на ім’я ПП "Енергопромресурс" податкову накладну № 231 на суму 49600, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість – 8266, 67 грн.

В акті перевірки ДПІ у м. Дніпродзержинську "Про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП "Енергопромресурс" за період з 01 липня 2002 року по 01 січня 2004 року" № 107/31330025 від 22 березня 2004 року було встановлено, що розрахунки за договором № 19 від 04 січня 2003 року проводились між сторонами готівкою з каси підприємства через підзвітних осіб.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2003 року були визнані недійсними установчі документи з 11 жовтня 2002 року та свідоцтво платника податку на додану вартість з дати видачі (07 листопада 2002 року) ТОВ "Дан". Згідно акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 20 березня 2003 року свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Дан" було анульоване.

В рішенні Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2003 року було встановлено, що корпоративні права на ТОВ "Дан" були передані невстановленій особі, яка в подальшому, отримавши печатку та відкривши поточний рахунок у ЗАТ КБ "Донкредитінвест" без повідомлення органів державної податкової інспекції, незаконно використовувала дане підприємство для здійснення фінансово – господарської діяльності. Крім того, в рішенні було встановлено, що ТОВ "Дан" за місцем реєстрації не знаходиться та звітність не подає.

Суд першої інстанції, визнаючи недійсним договір підряду на реконструкцію № 19 від 04 січня 2003 року та застосовуючи наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним, передбачені ст. 208 Господарського кодексу України, виходив з того, що договір підряду на реконструкцію № 19 від 04 січня 2003 року був вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, що підтверджується рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2003 року.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ТОВ "Дан" укладало договір підряду на реконструкцію № 19 від 04 січня 2003 року з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, що мало вираз в приховуванні від оподаткуванні доходів шляхом неподання звітів про фінансово – господарську діяльність, складанні та видачі податкової накладної ПП "Енергопромресурс" при відсутності права на це, а доказів того, що ПП "Енергопромресурс" укладало з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, суду представлено не було.

Однак з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Задовольняючи позов в частині вимог про визнання договору недійсним, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що вимоги про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не може бути предметом позову.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а, отже, є нікчемним. При цьому згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов’язання) недійсним судовому розгляду не підлягають. Органи державної податкової служби, зазначені в абзаці першому ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог заступника прокурора м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі ДПІ у м. Дніпродзержинську до ПП "Енергопромресурс" та ТОВ "Дан" про визнання недійсним договору підряду на реконструкцію № 19 від 04 січня 2003 року згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає закриттю.

Колегія суддів звертає увагу на те, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2003 року, яким визнані недійсними установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Дан", не може підтверджувати те, що договір підряду на реконструкцію № 19 від 04 січня 2003 року був укладений сторонами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та сторони мали протиправний умисел при укладенні його, оскільки ці питання не були предметом дослідження в даній справі.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2003 року не звільняло суди попередніх інстанцій від обов’язку встановлення, зокрема, наявності чи відсутності умислу підприємства на укладення угоди, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Сам факт визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Дан" не тягне за собою недійсності всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації підприємства та до моменту виключення з Державного реєстру.

Рішення судів попередніх інстанцій не містить посилання на обставини, які б підтверджували те, що, укладаючи угоду, сторони діяли з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, та мали умисел на це.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про те, що спірна угода була укладена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, помилково ґрунтуються на обставинах, які не мали правового значення для справи, які, в свою чергу, є наслідком порушення судами, зокрема, вимог процесуального закону про належність доказів та підстав звільнення від доказування.

На обґрунтування позову позивач посилався на ст. 207, ст. 208 Господарського кодексу України. Господарський кодекс України (436-15) набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Відповідно до п. 4 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України (436-15) Господарський кодекс України (436-15) застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.

Згідно положень п. 5 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України (436-15) положення Господарського кодексу України (436-15) щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов’язань, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом’якшують відповідальність за вказані порушення.

Крім того, встановлені ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, передбачених ст. 250 цього ж кодексу.

Договір підряду на реконструкцію № 19 був укладений між ПП "Енергопромресурс" та ТОВ "Дан" 04 січня 2003 року, тобто до вступу в дію Господарського кодексу України (436-15) .

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги прокурора м. Дніпродзержинська в особі ДПІ у м. Дніпродзержинську про стягнення з ПП "Енергопромресурс" та з ТОВ "Дан" в доход держави 49600, 00 грн. вартості робіт, виконаних за договором підряду на реконструкцію № 19 від 04 січня 2003 року, є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Енергопромресурс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2006 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2006 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким провадження у справі в частині позовних вимог заступника прокурора міста Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську до Приватного підприємства "Енергопромресурс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дан" про визнання недійсним договору підряду на реконструкцію № 19 від 04 січня 2003 року закрити, а в задоволенні позовних вимог прокурора міста Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську про стягнення з Приватного підприємства "Енергопромресурс" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дан" в доход держави 49600, 00 грн. вартості робіт, виконаних за договором, відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.