Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Міненко О.М.,

за участю:

представника відповідача – Новосада Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Волиньліс"

на постанову господарського суду Волинської області від 21 березня 2006 року

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 29 травня 2006 року

у справі № 5/26-2А

за позовом Приватного підприємства "Волиньліс"

до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення, -

У лютому 2006 року ПП "Волиньліс" звернулось до суду з позовом до Нововолинської ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення № 71/23-01 від 09 лютого 2006 року.

Постановою господарського суду Волинської області від 21 березня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29 травня 2006 року постанову господарського суду Волинської області від 21 березня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ПП "Волиньліс", посилаючись на порушення судами норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Волинської області від 21 березня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 29 травня 2006 року, прийняти постанову про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Нововолинська ОДПІ провела планову документальну перевірку ПП "Волиньліс" за період з 01 червня 2004 року по 30 вересня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 24/9/33000222/23-01.

Перевіркою було встановлено, що позивач заявив до відшкодування податок на додану вартість в сумі 374398, 00 грн., який не був сплачений до бюджету постачальниками позивача, а саме: ПП "Галпостачпром", ПП "Будпостачоб’єкт", ТОВ "Укрзахіденерго", ТОВ "Карнеол".

Постачальниками ПП "Галпостачпром" (другий ланцюг) згідно проведених зустрічних перевірок були ТОВ "Торгівельно-промисловий союз", ПП "Галицькі інформаційні системи", ТОВ "Укрзахіденерго".

В результаті проведення зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника встановлено, що ТОВ "Торгівельно-промисловий союз" не подає звітів з січня 2005 року, за листопад подано звітність з нульовими показниками та проводиться розшук посадових осіб, що підтверджується листом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 13 червня 2005 року № 6188/7/23-1010. Сума непідтвердженого податку на додану вартість становить 61684, 00 грн.

Згідно повідомлення ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 10591/23-304 від 29 червня 2005 року постачальником ПП "Галицькі інформаційні системи" є ТОВ "Вікас", яке згідно листа ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12 серпня 2005 року № 9243/7/23-1110 звітувало за грудень 2004 року з нульовими показниками, за юридичною адресою не знаходиться, проводиться розшук посадових осіб.

Постачальником ТОВ "Укрзахіденерго" були ТОВ "БМС Трейдінг груп" (третій ланцюг), яке згідно листа ДПІ у Печерському районі м. Києва від 28 грудня 2005 року № 5007/23-1410 останню звітність подало за червень 2004 року, місцезнаходження не встановлено; ПП "Альпрей" (третій ланцюг) згідно листа ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 15 лютого 2006 року № 1162/7/15-106 не звітує з серпня 2004 року, за юридичною адресою не знаходиться; ТОВ "Дон-Вен" (третій ланцюг), яке згідно листа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 27 жовтня 20005 року № 17532/7/23-902 не звітує, посадові особи підприємства в розшуку.

Постачальником ПП "Будпостачоб’єкт" було ПП "Галицькі інформаційні системи" (другий ланцюг), постачальником якого є ТОВ "Коберлінк" (третій ланцюг), яке згідно листа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 20 грудня 2005 року № 20819/7/23-902 не звітує, за юридичною адресою не знаходиться, посадові особи підприємства розшукуються.

Постачальником ТОВ "Укрзахіденерго" було ТОВ "Сетор-Крон" (другий ланцюг). Згідно листа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 01 лютого 2006 року № 1816/7/23-702 установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість в судовому порядку визнані недійсними.

Постачальником ПП "Галпостачпром" було ПП "Укртехнологія" (другий ланцюг), яке в свою чергу придбало лісоматеріали у ТОВ "Багатогалузева фірма "ТЕН" (третій ланцюг). Згідно листа ДПІ у Печерському районі від 29 липня 2005 року № 297/1086 ТОВ "Багатогалузева фірма "ТЕН" не звітує з листопада 2004 року, місцезнаходження юридичної особи не встановлено, розшукуються посадові особи підприємства.

Відповідно до зустрічної перевірки ПП "Галпостачпром", який, як постачальник першого ланцюгу, придбав лісоматеріали у ПП "Укртехнологія" (другий ланцюг), яке в свою чергу придбало лісоматеріали у ТОВ "Багатогалузева фірма "Тен" (третій ланцюг). Згідно листа ДПІ у Печерському районі м. Києва від 27 липня 2005 року № 8231/7/23-1010 ТОВ "Багатогалузева фірма "Тен" не звітує з листопада 2004 року, місцезнаходження юридичної особи не встановлено, розшукуються посадові особи підприємства.

Постачальником ТОВ "Карнеол" було ТОВ "Ерматекс" (другий ланцюг), яке згідно листа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 13 вересня 2005 року № 14224/7/23-902 звітує з нульовими показниками, місцезнаходження підприємства не встановлено, посадові особи розшукуються.

З посиланням на те, що за наслідками операцій купівлі – продажу постачальники по ланцюгу не сплатили суми податку на додану вартість до бюджету в сумі 374398, 00 грн. в акті перевірки зроблено висновок про порушення п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, підпункту 7.4.1 п. 7.4, підпункту 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та про заниження суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 374398, 00 грн.

09 лютого 2006 року Нововолинська ОДПІ прийняла податкове повідомлення – рішення № 71/23-01, яким ПП "Волиньліс" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 374398, 00 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що контрагенти позивача та постачальники контрагентів по ланцюгу не сплатили до бюджету України суми податку на додану вартість, а тому у позивача відсутні правові підстави на бюджетне відшкодування по зазначених господарських операціях.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період (підпункт 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону).

Зазначений Закон не передбачав надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставив в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від’ємного значення суми поширюється лише на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

В свою чергу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов’язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суди попередніх інстанцій повно і правильно встановили обставини справи, але дійшли помилкового висновку про відсутність у позивача правових підстав на бюджетне відшкодування по операціях купівлі – продажу.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, постанова господарського суду Волинської області від 21 березня 2006 року та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 29 травня 2006 року підлягають скасуванню із постановленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Волиньліс" задовольнити.

Постанову господарського суду Волинської області від 21 березня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 29 травня 2006 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким позов Приватного підприємства "Волиньліс" задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення – рішення Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції № 71/23-01 від 09 лютого 2006 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.