Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді Бутенка В.І.,

суддів: Лиски Т.О., Панченка О.І., Сороки М.О., Штульмана І.В.,

при секретарі: Ліщинській В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Хустської районної Державної адміністрації, Закарпатської обласної державної адміністрації, Управління державного казначейства в Закарпатській області, Закарпатського обласного управління Відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) "Державний ощадний банк України" про видачу будівельних матеріалів, виконання зобов'язання за кредитним договором та зустрічним позовом Закарпатської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1, Закарпатського обласного Управління ВАТ "Державний ощадний банк України" про визнання недійсною угоди, за касаційною скаргою голови Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 18 вересня 2003 року,-

В серпні 2002 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Хустської райдержадміністрації, Закарпатської облдержадміністрації, Управління Державного Казначейства в Закарпатській області та Закарпатського обласного Управління ВАТ "Державний ощадний банк України" про видачу будівельних матеріалів та виконання зобов'язання за кредитним договором. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він є потерпілим від листопадового паводку 1998р. Згідно Акту спеціалістів Закарпатського філіалу інституту "НДІ проектреконструкція" його будинок, де проживає дружина і двоє неповнолітніх дітей, є аварійним і потребує повної перебудови з виділенням будівельних матеріалів. Вишівська селищна рада через відсутність житлового фонду позбавлена можливості забезпечити його сім'ю житлом.

Згідно лімітно-забірної картки нового будівництва оформленої на нього, для будівництва житла надавались будівельні матеріали на загальну суму 17511,27грн. з яких отримав матеріалів на суму 13007,58грн. і недоотримав на суму 4503,69грн.

Згідно кредитного договору №30 від 14.09.1999р. Хустська райдержадміністрація за дорученням Закарпатської облдержадміністрації уклала з ним договір, відповідно до якого він повинен був отримати 11996грн. кредиту для будівництва житла, однак зобов'язання за цим договором виконано.

Просив суд постановити рішення, яким зобов'язати Хустську райдержадміністрацію видати йому всі будівельні матеріали згідно лімітно-забірної картки на загальну суму 4503,69грн., зобов'язати райдержадміністрацію виконати зобов'язання за кредитною угодою №30 від 14.09.1999р. та визначити необхідність будівельних матеріалів з площі будинку 89,5 кв.м.

15.11.2002р. Закарпатська обласна державна адміністрація подала зустрічний позов до Хустської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про поновлення строків позовної давності, визнання недійсним кредитного договору №30 від 14.09.1999р. з підстав передбачених ст. 50 ЦК України.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 03.04.2003р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов Закарпатської облдержадміністрації задоволено частково. Поновлено Закарпатській облдержадміністрації строк позовної давності. Визнано недійсною угоду від 14.09.1999р. укладену між Хустською райдержадміністрацією та ОСОБА_1 на підставі ст. 48 ЦК України. В задоволенні позовних вимог Закарпатській облдержадміністрації про визнання недійсною угоди від 14.09.1999р. укладеної між Хустською райдержадміністрацією та ОСОБА_1 на підставі ст. 50 ЦК України відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 18.09.2003р. апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1. задоволено частково. Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 03.04.2003р. скасовано. Первісний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов'язано Хустську райдержадміністрацію виконати зобов'язання згідно кредитного договору №30 від 14.09.1999р. В решті вимог відмовлено. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання недійсним кредитного договору №30 від 14.09.1999р.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 24.12.2003р. роз'яснено вищезазначене рішення від 18.09.2003р., згідно якого зобов'язано Хустську районну державну адміністрацію виконати зобов'язання згідно кредитного договору №30 від 14.09.1999р., передавши один примірник угоди Хустському відділенню №7290 ВАТ "Державний Ощадний банк України".

В касаційній скарзі голова Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, неналежне з'ясування дійсних обставин справи, що привело до порушення прав, просив скасувати рішення апеляційного суду Закарпатської області від 18.09.2003р. і залишити в силі рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 03.04.2003р.

Ухвалою Верховного Суду України від 28.09.2006р. справа передана Вищому адміністративному суду України для вирішення її в порядку касаційного провадження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2007р. у справі відкрито касаційне провадження.

Касаційна скарга голови Хустської райдержадміністрації Закарпатської області задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, на думку колегії суддів, правильно зобов'язав Хустську районну державну адміністрацію виконати зобов'язання згідно кредитного договору №30 від 14.09.1999р., передавши один примірник угоди Хустському відділенню №7290 ВАТ "Державний Ощадний банк України".

Відповідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів № 1841 від 23.11.1998р. "Про затвердження Порядку кредитування нового будівництва та відновлення житла і надвірних споруд для жителів Закарпатської області, які постраждали внаслідок стихійного лиха" (1841-98-п) (далі-Постанова) право на отримання кредитів мають громадяни, які постійно проживають у Закарпатській області і втрата (пошкодження) садиби яких оформлена відповідним актом. Порядок складання акта та його форма визначаються Закарпатською обласною державною адміністрацією за погодженням з Держбудом та МНС.

Матеріалами справи встановлено, що площа пошкодженого будинку позивача становить 65,10 кв.м., а загальна площа нової забудови будинку становить 89,25 кв.м.

Згідно п.4 згаданої Постанови фінансові операції за кредитами здійснюються через установи Ощадного банку. Компенсація операційних видатків банківських установ з обслуговування кредитів здійснюється за рахунок коштів за відповідними кредитами.

Розмір банківського кредиту забудовнику на ведення будівництва визначається відповідно до Порядку визначення розміру коштів на кредитування ведення робіт з нового будівництва та відновлення житла громадянам, що потерпіли від стихійного лиха в Закарпатській області, який затверджується Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики. Максимальна сума банківського кредиту не повинна перевищувати при загальній площі втраченого житла до 50кв.м.- 10,8тис.грн., до 70- 12,9 тис.грн., до 90 - 17,2 тис.грн, понад 90 кв. м. - 19,4 тис.грн.

Матеріали справи вказують на те, що позивач ОСОБА_1 є потерпілим від листопадового наводку 1998 року і на нього була виписана лімітно-забірна картка нового будівництва для отримання будівельних матеріалів на загальну суму 17511,27грн. з яких позивач отримав будівельних матеріалів на загальну суму 13007,58грн.

З матеріалів справи вбачається, що 14.09.1999р. Хустська райдержадміністрація, яка виступала за доручення Закарпатської облдержадміністрації, уклала кредитний договір №30 з ОСОБА_1 на отримання кредиту в сумі 11996грн. Не передавши один примірник угоди з ОСОБА_1 установі Ощадного банку, зазначена райдержадміністрація не виконала вимоги п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №1841 від 23.11.1998р. (1841-98-п) , що явилося причиною реального невиконання кредитного договору.

Згідно ст. 161 ЦК України (редакція 1963р.), зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.162 вказаного кодексу одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Рішення суду апеляційної інстанції належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

За правилами ч.1 ст. 224 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін' /o:p'

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу голови Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області - залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 18 вересня 2003 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.