Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Сільськогосподарського підприємства у формі ТОВ "Борис-агро" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.06.2005 року по справі № 2-23/5273-2005 за позовом Сільськогосподарського підприємства у формі ТОВ "Борис-агро" до Сімферопольської МДПІ в Автономній Республіці Крим про спонукання списати безнадійну податкову заборгованість.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-21.03.2005 року позовні вимоги Сільськогосподарського підприємства у формі ТОВ "Борис-агро" до Сімферопольської МДПІ в Автономній Республіці Крим про спонукання списати безнадійну податкову заборгованість – задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.06.2005 року, рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове – про відмову в позові.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 29.06.2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 11.11.2005 року на підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) направив її до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі СГП у формі ТОВ "Борис-агро" просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в сілі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме.

В касаційній скарзі СГП у формі ТОВ "Борис-агро" посилається на те, що судом апеляційної інстанції не були враховані висновки викладені у висновку Торгово-промислової палати України №33352/05-4 від 25.07.2002 року та в Протоколі засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 27.06.2002 року №11.

Позивач також вказує на те, що апеляційним судом помилково кваліфіковано об’єкт списання як податкове зобов’язання замість податкового боргу.

Тому, на думку позивача, помилковим є висновок апеляційного суду про те, що податковий борг, який виник у підприємства в березні 2002 року не є наслідком форс-мажорних обставин, які мали місце в квітні-травні 2002 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду – скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з врахуванням наступного.

Як правильно було встановлено судом першої інстанції, Сільськогосподарське підприємство "Борис-агро" у організаційно правовій формі товариства з обмеженою відповідальністю згідно статуту підприємства та довідки про включення в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України є сільськогосподарським товаровиробником.

Підприємство станом на 01.06.2002р. має заборгованість по прибутковому податку перед бюджетом в сумі 186912,06 грн., що підтверджується актом перевірки №033108 від 09.09.2002р.

В результаті комплексу несприятливих агрометеорологічних умов перезимівлі озимих культур в 2002 році на площах позивача сталася повна загибель посівів озимої пшениці на загальній площі 262,7 га що підтверджується актом від 27.05.2002 року, затвердженим Управлінням сільського господарства і продовольства Красногвардійського району Автономної республіки Крим.

Згідно протоколу № 8 розширеного засідання Постійної комісії Ради Міністрів Автономної Республіки Крим по техногенно-екологічній безпеці і надзвичайним ситуаціям від 07.06.2002 року зазначені погодні умови визнані надзвичайними у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1998 р. №1099 "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій" (1099-98-п) та СГП "Борис-агро" включено до переліку сільгоспвиробників Автономної Республіки Крим, потерпілих від наслідків надзвичайних ситуацій в 2002 році. Згідно додатку до цього протоколу, прямі збитки СГП "Борис-Агро" від надзвичайної ситуації – засухи 2002 р. складає – 159600 грн.

Висновком Торгово-промислової палати України від 25.07.2003 року № 3352/05-4 підтверджується, що несприятливі погодні умови, що потягли за собою загибель сільськогосподарських культур на площах СГП "Борис-агро" є форс-мажорними обставинами відповідно до пункту 18.2 статті 18 Закон України від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов’язань платників податків пере бюджетами та державними цільовими фондами".

Маючи внаслідок форс-мажорних обставин невиконані перед бюджетом зобов’язання по сплаті прибуткового податку з громадян позивач звернувся до Сімферопольської МДПІ в Автономній Республіці Крим з заявою про списання безнадійного податкового боргу, але відповідач листом від 20.09.2002р.за №6793/24-0 у списанні податкового боргу СП "Борис-Агро" у виду ТОВ по прибутковому податку в сумі 186912,06грн. відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з приписів Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників датків перед бюджетами та державними цільовими фондами (2181-14) " та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом ДПА України № 103 від 14.03.2001 (z0016-02) року.

Відповідно до вимог, закріплених в п.18.2 ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників датків перед бюджетами та державними цільовими фондами", списанню підлягає безнадійний податковий борг, в тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Згідно з визначенням терміну "безнадійний", наведеним в п. "г" п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 зазначеного Закону, зокрема, розуміється податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Реалізація положень закону здійснюється на підставі Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків. Органами, уповноваженим здійснювати процедуру списання безнадійного податкового боргу, є виключно податкові органи.

Відповідно до п.1.3 Порядку, податковий борг – це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Пункт 2 Порядку передбачає, що визначення та списання безнадійного податкового боргу органами державної податкової служби здійснюються, зокрема, щодо податків і зборів (обов’язкових платежів), контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування яких покладено на відповідні контролюючі органи згідно з законодавством.

Таким чином, наявність форс-мажорних обставин, які призвели до виникнення у суб’єкта господарювання податкового боргу, є підставою для списання такого боргу в повному обсязі по всіх платежах без обмежень.

Згідно з п.3.4 зазначеного Порядку, факт настання об ставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) підтверджується висновками Торгово-промислової палати України та висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору.

Відповідно до п.1.3 ст.1, п.п.5.1, 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов’язання, узгоджене платником податку або встановлене судом, але не сплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання; податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податку в податковій декларації, вважається узгодженим з дня надання такої декларації.

Списанню підлягає безнадійний податковий борг, визначення суми якого здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення державними податковими інспекціями оперативного обліку податків і неподаткових платежів, затвердженою наказом ДПА України від 02.04.99 р. за № 174 (z0304-99) .

Платникам прибуткового податку відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (13-92) , є громадяни, при цьому стаття 9 Декрету встановлює, що нарахування, утримання та перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями, які здійснюють виплати доходів.

Враховуючи, що СГП "Борис-Агро" є виробником сільськогосподарської продукції, який зазнав значних збитків та зможе реально розрахуватись зі своїми кредиторами не раніше отримання наступного врожаю за умови нормальних погодних умов, а також те, що наявність форс-мажорних обставин підтверджена висновками Торгово-промислової палати України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання податкового боргу безнадійним.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна інстанція помилково скасувала рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону.

За таких обставин та відповідно до вимог ст. 226 КАС України, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.06.2005 року підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-21.03.2005 року – залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, ст. 226, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу Сільськогосподарського підприємства у формі ТОВ "Борис-агро" задовольнити, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.06.2005 року скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-21.03.2005 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.