Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Хрущ В.Л.

за участю представника:

відповідача: Дєдушкіна С.О.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста-Сервіс Хмельницький"

на рішення господарського суду Хмельницької області від 30 травня 2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2006р.

у справі №9/284-н

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста-Сервіс Хмельницький"

до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області, правонаступницею якої є Державна податкова інспекція у Хмельницькому районі Хмельницької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У серпні 2004р. позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Хмельницької МДПІ Хмельницької області №0000972310/0 від 20.08.2004р..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом на підставі застосування ст. 3 Закону України "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів" від 02.03.2000р. №1521, який не підлягає застосуванню у даному випадку, оскільки його дія обмежена в часі 2000 роком. Крім того, позивач посилається на те, що висновки акту перевірки, не відповідають прийнятому оспорюваному податковому повідомленню-рішенню, оскільки висновки акту документальної перевірки вказують на те, що відповідачем не донараховано суму (основного) податкового зобов’язання, а зафіксовано факт переплати податку на додану вартість, а отже, відсутні підстави для застосування податкового зобов’язання зі сплати штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30 травня 2006р., залишеним без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2006р., позовні вимоги ТОВ "Веста-Сервіс Хмельницький" задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Хмельницької МДПІ Хмельницької області №0000972310/0 від 20.08.2004р. в частині визначення податкового зобов’язання з ПДВ – штрафної санкції в сумі 31883,00грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача відшкодування сплачених витрат: державного мита в сумі 42,50грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00грн., витрат на проведення судової експертизи в сумі 523,20грн..

Судові рішення мотивовано тим, що контролюючим органом безпідставно нараховано позивачу штрафну санкцію з податку на додану вартість в сумі 31833,00грн. у зв’язку з незастосуванням позивачем "касового методу" згідно ст. 3 Закону України "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів", оскільки вказаний закон не повинен застосовуватись до оподаткування операцій позивача. Щодо застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 77673,00грн. на підставі ст.17.1.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність їх визначення з огляду на те, що висновками контролюючого органу підтверджено розбіжності між даними декларацій та податкового обліку позивача за період з квітня 2003р. по березень 2004р. та виявлено суму недоплати в розмірі 155346,00грн.. При цьому судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що наявність переплати або сплати платником податку в інших податкових періодах сум ПДВ в більших розмірах не звільняє суб’єкта підприємницької діяльності від відповідальності за порушення законодавства, оскільки законодавець пов’язує застосування штрафних санкцій з виявленням факту порушення, а випадки звільнення від застосування штрафних санкцій обумовлені п.п.17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою звернувся позивач, яким у скарзі поставлено питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд.

У своїх запереченнях на вказану касаційну скаргу позивача, ДПІ у Хмельницькому районі Хмельницької області зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі, всебічно та об’єктивно досліджено всі наявні докази, а отже, прийнято обґрунтовані рішення у відповідності з нормами матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Веста-Сервіс Хмельницький" за період з 02.07.2002р. по 01.04.2004р., про що складено акт №545/23/23-12/32101501 від 18.08.2004р..

Висновками зазначеного акту перевірки вказано на допущені позивачем порушення п.п.7.3.1, 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 3 Закону України "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів", п.11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Як вбачається із змісту акта перевірки, висновками податкового органу, штрафні санкції нараховані як за порушення, пов’язані із незастосуванням касового методу при визначенні податку на додану вартість згідно із Законом України "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів" (1521-14) , так і за порушення податкового законодавства щодо формування податкового кредиту і зобов’язань відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Згідно розрахунку штрафних санкцій (а.с.120 т.IV), що є додатком до акту перевірки, позивачем було занижено податкове зобов’язання протягом періоду, що перевірявся, (з вересня 2002р. по березень 2004р.) по податку на додану вартість на загальну суму 219112,00грн..

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено податкове зобов’язання зі сплати штрафних санкцій з ПДВ в розмірі 109556,00грн..

Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до положень п.п.7.3.1, 7.5.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", які визначають відповідно дату виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) та дату виникнення права платника податку на податковий кредит, п.11.4 ст.11 цього Закону, п.п.4.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та висновку судово-бухгалтерської експертизи від 25.03.2005р. №252, що у ТОВ "Веста-Сервіс Хмельницький" були відсутні підстави для застосування касового методу для визначення бази операцій з поставки нафтопродуктів, про який йдеться у ст. 3 Закону України "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів" та п.11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що зазначено актом податкового органу про встановлення недоплати з ПДВ на суму 155346,00грн., і в результаті чого було визначено штрафні санкції з цього податку в розмірі 77673,00грн.. При чому, штрафні санкції розраховано відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та "Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби" затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110 (z0268-01) , коли штрафна санкція не повинна перевищувати максимального розміру та не може бути нижчою за мінімальний встановлений розмір.

За даними акту перевірки, перевіркою було встановлено, що виходячи з даних бухгалтерського обліку, податкові зобов’язання не відповідають даним декларацій з ПДВ, що призвело до порушень, зазначених в пунктах 2.4.1-2.4.3 вказаного акту, що обумовило заниження підприємством податкових зобов’язань з ПДВ в сумі 2830,00грн.. В результаті розбіжностей між даними декларацій та податкового обліку позивача, підприємством завищено податковий кредит у сумі 2570,00грн. в результаті розбіжностей між даними декларацій та податкового обліку. Таким чином, перевіркою було встановлено заниження ПДВ на суму 5400,00грн. (без врахування зазначених порушень з застосуванням касового методу)

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині визначення штрафних санкцій за незастосування касового методу нарахування ПДВ та про відповідність вимогам чинного законодавства застосування контролюючим органом до позивача штрафної санкції в сумі 77673,00 за порушення викладені в акті перевірки, що пов’язані із встановленням заниження суми ПДВ у розмірі 155346,00грн..

Отже, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста-Сервіс Хмельницький" – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 30 травня 2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2006р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.