Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі – позивач, НАК "Нафтогаз України") звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства економіки України (далі – відповідач, Мінекономіки України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання видати дозвіл для митного оформлення вивезення природного газу в режимі реекспорту.

Постановою Господарського суду міста Києва (судова колегія у складі: головуючий суддя – С.А. Ковтун, судді Якименко М.М., Хрипун О.О.) від 22.02.06 у справі № 6/29-А позов задоволено повністю. Так, визнано протиправною з 12 серпня 2005 року бездіяльність Міністерства економіки України щодо невидачі Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" дозволу для митного оформлення вивезення природного газу в обсязі 320 000 000 куб. м у режимі реекспорту згідно з контрактом № 314 від 16.07.2004 між НАК "Нафтогаз України" та 3МБ-Зарубежгаз Менеджмент унд Бетайлигунгсгезельшафт мбХ. Зобов'язано Міністерство економіки України видати Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" дозвіл для митного оформлення вивезення природного газу в обсязі 320 000 000 куб. м у режимі реекспорту згідно з контрактом № 314 від 16.07.2004 між НАК "Нафтогаз України" та ЗМБ-Зарубежгаз Менеджмент унд Бетайлигунгсгезельшафт мбХ з терміном дії такого дозволу не менше 21 день з дня його видачі. Стягнуто з державного бюджету України на користь НАК "Нафтогаз України" 3,4 грн. судових витрат.

Постанова суду мотивована тим, що в порушення Положення про порядок оформлення та видачі Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції дозволів на реекспорт товарів іноземного походження та товарів українського походження, затвердженого наказом Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції від 10.02.04 №52 (z0270-04) , відповідач не вчинив жодної з дій передбачених цим Положенням: не видав НАК "Нафтогаз України" дозволу на реекспорт природного газу та не надіславу на адресу позивача листа з обґрунтуванням причин відмови у видачі дозволу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2006р. у справі №6/29-А (судова колегія у складі: головуючий суддя: Григорович О.М., судді: Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) апеляційну скаргу Міністерства економіки України задоволено, постанову Господарського суду м. Києва від 22.02.2006р. у справі № 6/29-А скасовано, у позові відмовлено.

В обгрунтування названого судового рішення, судом апеляційної інстанції було зазначено, що дії відповідача є правомірними та відповідають вимогам ст. 19 Конституції України та п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2005р. № 218-р (218-2005-р) .

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, НАК "Нафтогаз України" звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою в якій, з підстав порушення господарськими судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2006р. та залишити в силі постанову Господарського суду м. Києва від 22.02.2006р. у справі № 6/29-А.

Міністерство економіки України надало відзив на вказану касаційну скаргу, у якому проти доводів останньої заперечує з підстав необгрунтованості таких та просить у її задоволенні відмовити.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції від 07.02.2008р. у справі № 6/29-А, на підставі ч. 2 ст. 150 КАС, було оголошено перерву до 14.02.2008р.

Відповідно до ч. 1 та. ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

14 травня 2001 року між Україною та Туркменістаном було укладено угоду про постачання природного газу з Туркменістану в Україну у 2002-2006 роках.

В статті 4 угоди сторони доручили Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" і Державній торговій корпорації "Туркменнафтогаз" укласти контракт купівлі-продажу природного газу на 2002-2006 роках.

На підставі вищезазначеної угоди Державна торгова корпорація "Туркменнафтогаз" уклала з Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" контракт № 14/404 від 14.05.01 купівлі-продажу природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 липня 2004 року між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та 3МБ - Зарубежгаз Менеджмент унд Бетайлигунгсгезельшафт мбх (Німеччина) (покупець) було укладено контракт № 314 поставки природного газу в 2005-2009 роках.

Відповідно до пункту 2.1 контракту НАК "Нафтогаз України" зобов'язався передати, а 3МБ - Зарубежгаз Менеджмент унд Бетайлигунгсгезельшафт мбх прийняти на кордоні Україна/Словацька республіка в пункті здачі-приймання в районі газовимірювальної станції Велике Капу шани (Словацька республіка) природний газ туркменського походження, і/або узбекського походження, і/або казахстанського походження, і/або українського походження щорічно в обсязі до З 500 000 000 куб. метрів протягом періоду поставки з контрактної доби 01.01.05 до контрактної доби 31.12.09 і оплатити його на умовах цього контракту.

Актом здачі-приймання природного газу від 11.07.05 НАК "Нафтогаз України" передав, а 3МБ - Зарубежгаз Менеджмент унд Бетайлигунгсгезельшафт мбх прийняв природний газ туркменського походження, поставлений за період з 01.06.05 по 23.06.05 згідно контракту від 16.07.04 № 314 в об'ємі 320 000 000 куб. метрів. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.03 № 1211 (1211-2003-п) "Про питання реекспорту товару" з метою виконання міжнародних договорів України та відповідно до ст. 197 Митного кодексу України постановлено уповноважити Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції видавати дозволи на реекспорт товарів, переліки яких оприлюднюються Міністерством. Наказом Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції від 10.02.04 №52 (z0270-04) було затверджене Положення про порядок оформлення та видачі Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції дозволів на реекспорт товарів іноземного походження та товарів українського походження.

Пунктом 1 Положення затверджені форма дозволу на реекспорт товарів іноземного походження та форма дозволу на реекспорт товарів українського походження.

Пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 червня 2005 року № 218-р "Про митне оформлення реекспортних операцій з природним газом" (218-2005-р) , Міністерством економіки України було зобов’язано зупинити з 24 червня 2005 року до укладення контрактів на поставку природного газу в Україну за мінімальними цінами в обсягах, які повністю задовольнили б потреби внутрішнього ринку, видачу дозволів НАК "Нафтогаз України" на реекспорт природного газу.

На виконання вимог п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України, Міністерство економіки України проінформувало Кабінет Міністрів України та НАК "Нафтогаз України" (лист від 01.08.2005 № 38-18/4841-10) про зупинення з 24.06.05 видачу НАК "Нафтогаз України" дозволів на реекспорт природного газу відповідно до вимог пункту 2 зазначеного розпорядження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга НАК "Нафтогаз України" задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 червня 2005 року № 218-р "Про митне оформлення реекспортних операцій з природним газом" (218-2005-р) , Міністерством економіки України було зобов'язано зупинити з 24 червня 2005 року до укладення контрактів на поставку природного газу в Україну за мінімальними цінами в обсягах, які повністю задовольнили б потреби внутрішнього ринку, видачу дозволів НАК "Нафтогаз України" на реекспорт природного газу.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання вимог п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України, Міністерство економіки України проінформувало Кабінет Міністрів України та НАК "Нафтогаз України" (лист від 01.08.2005 № 38-18/4841-10) про зупинення з 24.06.05 видачу НАК "Нафтогаз України" дозволів на реекспорт природного газу відповідно до вимог пункту 2 зазначеного розпорядження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Коституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком господарського суду апеляційної інстанції щодо правомірності дій Міністерства економіки України в частині ненадання позивачу на реекспорт газу за контрактом від 16.07.2004р. № 314, оскільки останнє діяло на виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України.

Крім того, адміністративним судом касаційної інстанції взято до уваги, встановлений Київським апеляційним господарським судом факт, що НАК "Нафтогаз України" звернулась до Мінекономіки України щодо отримання дозволу на реекспорт 21.07.2005р., тобто, після того, як природний газ було вивезено за межі митної території України в червні 2005 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

НАК "Нафтогаз України", на підставі наявних в касаційній скарзі та викладених у судовому засіданні доводів, не доведено наявність порушень норм матеріального чи процесуального права, допущених господарським судом апеляційної інстанцій, які б у сенсі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, стали підставою для скасування вказаного судового рішення.

Інших доводів позивачем надано не було.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі № 6/29-А господарський суд апеляційної інстанцій дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Порушень вимог процесуального закону теж встановлено не було.

За таких обставин, касаційна скарга НАК "Нафтогаз України" підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2006 р. у справі № 6/29-А- – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

1. Касаційну скаргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2006 р. у справі № 6/29-А залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2006 р. у справі №6/29-А залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.