Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Орвіс" звернулось до Господарського суду міста Севастополя з позовом про визнання недійсним податкового рішення №0001722330/0 від 24.06.2005 р., яким до нього застосовані штрафні санкції в сумі 9000грн. за незастосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 11.05.2006 р., залишеним без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 р., позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з тих підстав, що позивач реалізує продукцію власного виробництва, розрахунки здійснює через касу підприємства з видачею прибутково-касових ордерів, веде книгу обліку розрахункових операцій, тому згідно з вимогами Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) не зобов’язаний проводити розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій.

Не погоджуючись з рішеннями обох інстанцій Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального права відповідач ставить питання про скасування вищезазначених судових рішень та прийняття нового про відмову в задоволенні позову.

Судами встановлено, що відповідачем у рамках контролю за здійсненням операцій в сфері готівкового і безготівкового обороту проведена перевірка підприємства позивача, за результатами якої складено акт №2702/0380/2330 від 18.06.2005 р.

Перевіркою було встановлено, що позивачем порушено вимоги п.п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Зазначене порушення, за твердженням перевіряючих, сталося у зв’язку з тим, що позивачем не проведено через реєстратор розрахункових операцій операцію з реалізації товару – дивану 3 Херсонес вартістю 1690 грн. 00 коп. та надання послуг вантажників на суму 45 грн. 00 коп. ( всього на суму 1735 грн. 00 коп.). чим не забезпечено відповідність наявних коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаних в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване рішення.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач, при реалізації продукції власного виробництва не зобов’язаний проводити розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій.

Наявними в матеріалах справи доказами зокрема, дозволом №19/790 на початок роботи по виробництву м’якої меблі, висновку №07 від 18.02.2005р. Державної санітарно-епідеміологічної служби про відповідність вимогам санітарних норм, узгодженням експлуатації підприємства по виробництву меблі № 789 від 27.02.2006р., технічним проектом на комплект меблів для відпочинку 326 "Херсонес", підтверджується, що при реалізації дивану 3 Херсонес позивач здійснював реалізацію продукції власного виробництва.

Здійснена позивачем операція була оприбуткована в касі підприємства.

Пунктом 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

За таких обставин правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач при продажу дивану 3 "Херсонес" мав право не проводити розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій, у зв’язку з чим неправомірним є висновок податкової інспекції про невідповідність готівкових коштів сумі коштів, зазначених в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, який не використовувався взагалі.

Слід також зазначити, що судом апеляційної інстанції вірно враховано, що стаття 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не обумовлює жодних підстав для необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій при реалізації товарів власного виробництва.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанцій узгоджуються з обставинами справи та відповідають нормам матеріального права.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Севастополя від 11.05.2006р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.