Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого – судді Ліпського Д.В.

суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Кбилянського М.Г., Юрченка В.В.,

секретар: Мудрицька Ю.В.

за участю представників позивача – Кудряшова О.Ю., Розе О.Р., представників відповідача – Зубрицької Н.В., Забавської С.М., Заруба Т.В., представника третьої особи – Самченка М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Олевського кооперативного ринку райспожівспілки до Олевської міської ради, третя особа: Олевський районний відділ земельних ресурсів Житомирського обласного головного управління земельних ресурсів про визнання протиправним та нечинним рішення за касаційною скаргою Олевського кооперативного ринку райспоживспілки на постанову господарського суду Житомирської області від 6 грудня 2006 року та на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 12 червня 2007 року,

У серпні 2006 року Олевський кооперативний ринок райспоживспілки звернувся до суду із позовом до Олевської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення від 21 липня 2006 року "Про розгляд протесту прокурора", яким було скасовано рішення сесії ради від 18 січня 2005 року "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення". Свої вимоги позивач мотивував тим, що оскільки прийняттю цього рішення передувало укладення між Олевською міською радою і Олевським кооперативним ринком договору купівлі-продажу земельної ділянки по вул.Київській, 12 у м.Олевську, волевиявлення сторін на укладення цього договору було добровільним, а тому, прийнявши оспорюване рішення, міська рада фактично розірвала договір в односторонньому порядку, тоді як Господарським кодексом України (436-15) передбачено, що розірвання договору можливе лише за взаємною згодою сторін або в односторонньому порядку, у встановлених законом випадках.

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 12 червня 2007 року залишена без змін постанова господарського суду Житомирської області від 6 грудня 2006 року, якою у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, позивач вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, порушено норми Земельного кодексу України (2768-14) , щодо право власності.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 18 січня 2005 року тринадцятою сесію ІV скликання Олевської міської ради було прийняте рішення "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення", згідно якого погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул.Киівській,12 в м.Олевську, наданої в постійне користування Олевському кооперативному ринку на підставі рішення виконкому Олевської селищної ради №104 від 14 жовтня 1997року, затверджено вартість цієї земельної ділянки в розмірі 139748грн. без врахування ПДВ на підставі експертної грошової оцінки, а також вирішено продати земельну ділянку площею 11408кв.м. за вказану вище суму Олевському кооперативному ринку для забезпечення діяльності ринку по вул.Київській, 12 з розстроченням платежу на десять років.

2 лютого 2005 року на підставі вказаного рішення міської ради між Олевською міською радою та Олевським кооперативним ринком було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого міська рада передала, а позивач прийняв у власність земельну ділянку з усіма обтяженнями, обмеженнями і сервітутами за адресою: місто Олевськ, вулиця Киівська,30 загальною площею 11408кв.м. Договором від 25 лютого 2005 року було внесено зміни до пункту 1.1 договору від 2 лютого 2005 року, а саме уточнено адресу, за якою розташована відчужувана земельна ділянка оскільки в договорі адресу вул.Киівська,30 було вказано помилково, замість вул.Київська, 12.

3 лютого 2005 року на підставі договору купівлі-продажу від 2 лютого 2005 року Олевському кооперативному ринку Олевською міською радою 03.02.2005р. було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №026508 в якому зазначено адресу ділянки: м.Олевськ, вул.Київська, 30 з виправленням місця розташування з номера ЗО на номер 12. Однак, в червні 2006 року прокурором Олевського району було внесено протест за №501 від 30.06.2006 на рішення Олевської міської ради від 18.01.2005 з посиланням на те, що дане рішення суперечить вимогам Земельного кодексу України (2768-14) та вимогам Закону України "Про оцінку земель" (1378-15) . Зокрема, як стверджував прокурор, пункт 1 рішення міської ради від 18.01.2005р., яким погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, є незаконним, оскільки даний звіт в порушення вимог ст. 21 Закону України "Про оцінку земель", не пройшов державну експертизу. Крім того, за твердженням прокурора, міська рада не вправі була приймати рішення про відчуження земельної ділянки, оскільки власником цієї земельної ділянки являється Олевська селищна рада.

Розглянувши протест прокурора, 21.07.2006р. Олевська міська рада прийняла рішення, яким скасувала власне рішення від 18.01.2005р. як незаконне, з посиланням на те, що при прийнятті вказаного рішення міською радою не було враховано обов’язковість державної експертної грошової оцінки земельних ділянок, що підлягають відчуженню, та проведено експертизу з експертної оцінки, з порушенням частини 2 п.1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" та ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Відмова суду у задоволенні позову грунтувалася, зокрема, на тому, що складений Олевською філією Житомирської товарної аграрно-промислової біржі звіт про експертну грошову оцінку підлягав обов'язковій державній експертизі відповідно до Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (1808-15) . Олевська філія Житомирської товарної аграрно-промислової біржі не мала права проводити оцінку землі.

Зазначений висновок суду зроблений без належного документального підтвердження. Зробивши такий висновок, суд не з'ясував, чи має організація, що проводила оцінку землі відповідну ліцензію на проведення такої оцінки. У справі відсутні будь-які документи, якими дана обставина спростовувалася або підтверджувалася.

Відповідно до договору купівлі – продажу від 2 лютого 2005 року Олевська міська рада своїм рішенням від 18 січня 2005 року "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення" передала за плату Олевському кооперативному ринку земельну ділянку за адресою: м.Олевськ, вул. Київська, 30 загальною площею 11408 кв.м. Зазначений договір 2 лютого 2005 року був змінений в частині адреси.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Заключаючи договір купівлі-продажу Олевська міська рада виступала стороною у цьому договорі і як сторона наділена передбаченими, законом та зазначеним договором, правами та обов'язками. Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , зокрема п.10 ст.59 Закону, передбачено, що акт органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції України (254к/96-ВР) або законом України визнаються незаконними в судовому прядку. Відповідно до п.1 ст.59 зазначеного Закону, рада в мажах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Аналіз зазначених норм приводить колегію суддів до переконання, що у даному випадку прокурор з питання визнання незаконним рішення сесії Олевської міської ради повинен був звертатися до адміністративного суду, а не до міської ради з протестом. Зміст п.п. 6,7,8,9 ст.59 Закону свідчить, що сесія міської ради може скасувати лише рішення виконавчих органів та розпорядження голови ради.

Суди першої та апеляційної інстанцій зазначених питань не дослідили та ні якої оцінки цим обставинам та нормам закону не дали у своїх рішеннях.

У тексті оспорюваного рішення від 21 липня 2006 року у п.2 зазначено про доручення виконавчому комітету міської ради підготувати позовну заяву до суду про незаконність договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Однак судом першої та апеляційної інстанції не з'ясовано питання: чи був поданий такий позов до суду; чи приймав суд за цим позовом рішення та чи набули ці рішення законної сили.

Оскільки, відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, то рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню в зв'язку з неповнотою у дослідженні обставин та доказів у справі, а справа – направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 230 КАС України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Олевського кооперативного ринку райспоживспілки задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 12 червня 2007 року та постанову господарського суду Житомирської області від 6 грудня 2006 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС України.