К-9617/06 Про ввизнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість - Текст документа

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.03.2005 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 р.

у справі № 6/442

за позовом Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Миколаєві

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У справі заявлено позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Центральної МДПI у м.Миколаєві №0000702301/4 від 29.01.2004 р., яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 53870,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 26935,00 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.03.2005 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2006 р., позов задоволено повністю.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, а також невідповідності висновків, встановлених судом, обставинам справи.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідачем проведена планова комплексна документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2001 р. по 31.12.2003 р., правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум прибуткового податку з громадян, податку з доходів фізичних осіб, державного мита, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 01.04.2001 р. по 31.03.2004 р., за результатами якої складено акт №720/175/23-01/31159920 від 24.05.2004 р.

На підставі акту перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 80805 грн., у т.ч. 53870 грн. основного платежу та 26935 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пп.2.1.3 п.2.1 ст.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту.

Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням філії несе платник податку, у складі якого знаходиться така філія.

Як встановлено у справі, позивачем було прийнято рішення про сплату консолідованого податку на прибуток про що по відомлено відповідача 24.05.2002 р.

Подаючи декларацію з податку на прибуток за звітний період, позивачем розраховано об'єкт оподаткування відповідно до вимог п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , тобто як різницю між скоригованим валовим доходом та валовими витратами з урахуванням амортизаційних витрат. При цьому до складу валових витрат віднесено витрати, пов'язані зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) , у т.ч. і податку на додану вартість.

Враховуючи, що позивач сплачує податок на прибуток консолідовано із філіями, які входять до складу головного підприємства та створені на підставі наказу "Про створення філій Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" №3 від 16.05.2002 р., нарахування та сплата податку на додану вартість здійснюється з урахуванням зобов'язань із вказаного податку філій, висновки судів попередніх інстанцій про безпідставне неврахування при перевірці позивача показників господарської діяльності його філій, що призвело до неправомірного донарахування податкових зобов'язань та застосування фінансових санкцій, є правильними.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Відповідачем не надано доказів того, що філії позивача зареєстровані як платники податку на додану вартість.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняли правильні рішення, і не вбачає підстав для їх скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Миколаєві відхилити.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.03.2005 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.