Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Степашка О.І., Усенко Є.А., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника відповідача - Подлісовської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2006 року

у справі № 34/299-06-7003А

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, першої податкової вимоги та скасування протоколу про адміністративне правопорушення, -

У липні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Балтської МДПІ Одеської області про визнання нечинними податкового повідомлення - рішення № 0000121701/0/362 від 12 квітня 2006 року про стягнення платежу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 5 231, 10 грн. і штрафних (фінансових) санкцій - 10 262, 20 грн., загалом 15 393, 30 грн., податкового повідомлення - рішення № 0000121701/1/473 від 06 травня 2006 року про стягнення платежу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 5 231, 10 грн. і штрафних (фінансових) санкцій - 10 262, 20 грн., загалом 15 393, 30 грн., податкове повідомлення - рішення № 0000141701/0/407 від 18 квітня 2006 року про стягнення штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість в сумі 680, 00 грн., податкове повідомлення - рішення № 0000141701/1/474 від 06 червня 2006 року про стягнення штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість в сумі 680, 00 грн., першу податкову вимогу № 1/252 від 30 травня 2006 року про погашення суми боргу по податку на додану вартість в сумі 495, 00 грн., боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 5 231, 10 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10 262, 20 грн., загалом 15 393, 30 грн., та скасування протоколу № 20/1701 про адміністративне правопорушення від 17 квітня 2006 року.

Постановою господарського суду Одеської області від 04 серпня 2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2006 року постанову господарського суду Одеської області від 04 серпня 2006 року скасовано. Позов задоволено частково.

Визнано нечинними податкове повідомлення - рішення № 0000121701/0/362 від 12 квітня 2006 року, № 0000121701/1/473 від 06 травня 2006 року, першу податкову вимогу № 1/252 від 30 травня 2006 року на суму 15 393, 30 грн.

В решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Балтська МДПІ Одеської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить змінити постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2006 року в частині визнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 0000121701/0/362 від 12 квітня 2006 року, № 0000121701/1/473 від 06 травня 2006 року, першої податкової вимоги № 1/252 від 30 травня 2006 року на суму 15 393, 30 грн., відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 0000121701/0/362 від 12 квітня 2006 року, № 0000121701/4/473 від 06 травня 2006 року, першої податкової вимоги № 1/252 від 30 травня 2006 року на суму 15 393, 30 грн., а постанову господарського суду Одеської області від 04 серпня 2006 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на викладене нижче.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Балтська МДПІ Одеської області провела комплексну перевірку дотримання вимог законодавства про оподаткування суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 17 червня 2004 року по 31 грудня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 7/1701/2394601991/378 від 07 квітня 2006 року.

Перевіркою було встановлено, зокрема, порушення п. 1.3, п. 1.9, п. 1.15 ст. 1, п. 2.1 ст. 2, підпункту 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, підпункту 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 7.1 ст. 7, підпункту 16.3.5 п. 16.3 ст. 16, підпункту "а" п. 17.2 ст. 17, п. 22.3 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що мало вираз в тому, що при виплаті приватному нотаріусу Пантелєєвій І.П. суми за вчинення нотаріальних дій не утримувався та не переховувався податок з доходів фізичних осіб, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на 5 131, 10 грн.

12 квітня 2006 року Балтська МДПІ Одеської області на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення - рішення № 0000121701/0/362, яким суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 15 393, 30 грн., у тому числі 5 131, 10 грн. - основний платіж та 10 262, 20 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

06 травня 2006 року Балтська МДПІ Одеської області за результатами апеляційного узгодження прийняла податкове повідомлення - рішення № 0000121701/0/473, яким суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 15 393, 30 грн., у тому числі 5 131, 10 грн. - основний платіж та 10 262, 20 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

30 травня 2006 року Балтська МДПІ Одеської області прийняла першу податкову вимогу № 1/252, якою повідомила суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1, що станом на 30 травня 2006 року сума його податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб склала 15 393, 30 грн., у тому числі 5 131, 10 грн. - основний платіж та 10 262, 20 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 0000121701/0/362 від 12 квітня 2006 року, № 0000121701/1/473 від 06 травня 2006 року та першої податкової вимоги № 1/252 від 30 травня 2006 року на суму 15 393, 30 грн., виходив з того, що позивач при виплаті приватному нотаріусу доходу у вигляді плати за вчинення нотаріальних дій мав діяти, як податковий агент щодо таких доходів, тобто нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15 відсотків, у зв'язку з чим нарахування суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 5 131, 10 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 10 262, 20 грн. на підставі підпункту 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є правомірним.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої в частині визнання нечинними податкового повідомлення - рішення № 0000121701/0/362 від 12 квітня 2006 року, податкового повідомлення - рішення № 0000121701/1/473 від 06 травня 2006 року, першої податкової вимоги № 1/252 від 30 травня 2006 року на суму 15 393, 30 грн. податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, виходив з того, що позивач не є податковим агентом, оскільки він не здійснює незалежну професійну діяльність, не використовував в даному випадку працю найманих працівників та не виплачував заробітну плату, а тому нарахування податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних санкцій відповідачем до позивача є безпідставним. При цьому суд апеляційної інстанції посилався на те, що відповідно до вимог підпункту 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" приватним нотаріусом Пантелєєвою І.П. було сплачено податок з доходів фізичних осіб платіжним дорученням № 15 від 04 травня 2006 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до п. 22.10 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який набрав чинності з 01 січня 2004 року, визнано таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (13-92) , крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Частиною першою ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992 року № 13-92 (13-92) , передбачено, що згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Згідно з положеннями першого абзацу п. 1 ст. 14 розділу IV вищезазначеного Декрету Кабінету Міністрів України податок обчислюється фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян.

В розділі IV визначається, зокрема, порядок утримання податку з доходів громадян, які працюють найманими працівниками у суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.

Враховуючи те, що позивач здійснив на користь приватного нотаріуса Пантелєєвої І.П. плату за вчинення нотаріальних дій, а не здійснив виплату доходу найманому працівнику, утримання ним податку з доходів фізичних осіб з цих виплат є безпідставним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 15 393, 30 грн., у тому числі 5 131, 10 грн. - основний платіж та 10 262, 20 грн. - штрафні (фінансові) санкції, податковими повідомленнями - рішеннями № 0000121701/0/362 від 12 квітня 2006 року, № 0000121701/1/473 від 06 травня 2006 року, та прийняття першої податкової вимоги № 1/252 від 30 травня 2006 року на суму 15 393, 30 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції вірно посилався на те, що позивач не є в даному випадку податковим агентом, оскільки не відповідає ознакам, визначеним в п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Балтської МДПІ Одеської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2006 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

Касаційну скаргу Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.