Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

суддів : Бутенка В.I.(доповідач),

Лиски Т.О.,

Панченка О.I.,

Сороки М.О.,

Штульмана I.В.

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про зобов'язання провести перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати за ним право на перерахунок пенсії і зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок із урахуванням:

з 01 січня 2003 року - щомісячної 100% надбавки грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України №173 від 23.02.2002р. "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" (173/2002) ;

з 01 травня 2003 року - 90% надбавки грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України №389/03 від 05.05.2003р.;

з 01 вересня 1999 року - 40% надбавки згідно Указу Президента України №848 від 14.07.1999р. (848/99)

та з 01 березня 2001 року - премії в розмірі 33,33%, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000р. №829 (829-2000-п) .

Постановою Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2006 року, у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, а суд апеляційної інстанції обгрунтовано погодився з тим, що при звільненні зі служби ОСОБА_1. призначена пенсія у відповідності з правилами Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) .

Згідно ст. 43 названого Закону, пенсії особам, які мають право на неї за цим законом, та членам їх сімей, обчислюються з грошового забезпечення з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (393-92-п) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, окладу за військові звання; процентної надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

З наведеного вбачається, що премії, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000р. №829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п) , щомісячні надбавки, передбачені Указами Президента України №173 від 23.02.2002р. (173/2002) , №848 від 14.07.1999р. (848/99) та №389 від 05.05.2003р. (389/2003) , відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби.

Крім того, Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1. пенсія була призначена у 1990 році в зв'язку із звільненням його в запас з військової служби у Збройних Силах України.

В період проходження військової служби ОСОБА_1. вказані надбавки не отримував, а тому підстав для перерахунку пенсії позивачу не вбачається.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив ОСОБА_1. у задоволенні позову, з чим правильно погодився і суд апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують і при ухваленні оскаржуваних судових рішень порушень норм матеріального та процесуального права ними допущено не було.

За правилами ч.3 ст. 220-1, ч.1 ст.224 КАС України (2747-15) , якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України (2747-15) рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.