Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Степашка О.І., Усенко Є.А., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

та касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова

на постанову господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25 липня 2006 року

у справі № АС-41/86-06

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова

про скасування рішення, -

У лютому 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 20 вересня 2005 року № 0001372330/0.

Постановою господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 0001372330/0 від 20 вересня 2005 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 340, 00 грн.

В іншій частині в позові відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 1, 70 грн. судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25 липня 2006 року постанову господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25 липня 2006 року в частині скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 20 вересня 2005 року № 0001372330/0 на суму 340, 00 грн. та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В касаційній скарзі суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25 липня 2006 року, направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова провела перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу в кіоску, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Г. Праці, 48, - та належить суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1, за результатами якої було складено акт від 15 вересня 2005 року.

Під час перевірки було встановлено порушення п. 2, п. 5, п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що мало вираз у проведенні розрахунків без використання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, у невидачі розрахункового документу та у незабезпеченні відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, в розмірі 1 681, 53 грн. відповідно.

20 вересня 2005 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова на підставі акту перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001372330/0, яким на підставі п. 3 ст. 17, ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 8 747, 65 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 0001372330/0 від 20 вересня 2005 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 340, 00 грн., виходив з того, що у позивача на момент проведення перевірки були в наявності зареєстровані належним чином розрахункова книжка та книга обліку розрахункових операцій, в яких вчинені записи особи, яка проводила перевірку, що спростовує висновки акту перевірки про порушення ним п. 5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відмовляючи в решті позовних вимог, суди попередніх інстанцій посилались на те, що опис наявних готівкових коштів, складений та підписаний реалізатором ОСОБА_2, яка перебуває в трудових відносинах з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, підтверджують, що сума невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, склала 1 681, 53 грн., а тому застосування спірним рішенням штрафних санкцій на підставі ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 8 407, 65 грн. є правомірним.

При цьому суди попередніх інстанцій посилались в своїх рішеннях на те, що перевірка була проведена у відповідності з вимогами законодавства України.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність застосування до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 спірним рішенням штрафних санкцій в сумі 8 407, 65 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно з ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Враховуючи те, що невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, в розмірі 1 681, 53 грн. підтверджується описом наявних готівкових коштів (додаток до акту перевірки від 15 вересня 2005 року), який підписаний реалізатором ОСОБА_2, яка перебуває в трудових відносинах з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, висновок судів попередніх інстанцій про порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) та про правомірність спірного рішення в сумі 8 407, 65 грн. (1 681, 53 грн. х 5) є обґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного та ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України постанова господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 25 липня 2006 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог підлягають залишенню без змін.

Скасовуючи рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 0001372330/0 від 20 вересня 2005 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 340, 00 грн., суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у позивача на момент проведення перевірки були в наявності зареєстровані належним чином розрахункова книжка та книга обліку розрахункових операцій, в яких вчинені записи особи, яка проводила перевірку, що спростовує висновки акту перевірки про порушення ним п. 5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Однак такий висновок судів попередніх інстанцій колегія суддів визнає передчасним враховуючи наступне.

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.

Розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій (п. 16 ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

Пунктом 9.6 розділу 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614 (z0105-01) , передбачено, що при проведенні розрахункової операції заповнюється спочатку корінець, потім відривна частина розрахункової квитанції (за винятком квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначена попередньо шляхом проштамповування чи друкарським способом), при цьому вказані у корінці та у відривній частині суми розрахунків повинні бути ідентичними; відривна частина відокремлюється від корінця по лінії відриву та видається покупцеві чи особі, яка отримує кошти (у разі здійснення операції видачі), не пізніше завершення розрахункової операції.

Згідно з п. 17 ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 7.4 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614 (z0105-01) , передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає, зокрема, здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Таким чином, обов'язок проведення розрахунків з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, визначений в п. 5 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", передбачає, зокрема, при проведенні розрахункової операції заповнення розрахункової книжки та книгу обліку розрахункових операцій у відповідності з вимогами Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614 (z0105-01) .

Судами попередніх інстанцій не було достовірно встановлено чи здійснювалось при проведенні розрахункових операцій на суму 1 681, 53 грн. заповнення розрахункової книжки з видачею покупцям відривної частини розрахункових квитанцій, чи вносились відповідні дані у книгу обліку розрахункових операцій, зокрема, реквізити розрахункових квитанцій, у відповідності з вимогами Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614 (z0105-01) , що унеможливлює зробити висновок про правомірність або неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п. 3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами норм матеріального та процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 25 липня 2006 року підлягають скасуванню в частині скасування рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 0001372330/0 від 20 вересня 2005 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 340, 00 грн., а справа в цій частині підлягає направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 та касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова задовольнити частково.

Постанову господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25 липня 2006 року скасувати в частині скасування рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова № 0001372330/0 від 20 вересня 2005 року щодо застосування штрафних санкцій в сумі 340, 00 грн. В цій частині справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.