Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Головуючого –Кравченко О.О.

Суддів –Васильченко Н.В., Матолича С.В., Гордійчук М.П., Шкляр Л.Т.

При секретарі –Деревенському І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві адміністративну справу за касаційною скаргою Херсонської митниці на постанову господарського суду Херсонської області від 11 вересня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 8 листопада 2006 року у справі за позовом ТОВ "Еліт-А" до Херсонської митниці про стягнення суми,-

У серпні 2006 року ТОВ "Еліт-А" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонської митниці про стягнення з останньої безпідставно стягненого митного збору за перебування товару під митним контролем в сумі 96.558,20 грн.

В обґрунтування своїх доводів позивач послався на безпідставність нарахування йому до сплати митного збору за період перебування товару під митним контролем під час розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом замаху на контрабанду горілчаних виробів за ознаками злочину, передбаченого частинною 1 статті 201 КК України. Позивач вказав, що 16.08.2005р. в порт Херсон прибув теплохід, на якому згідно товаро-супровідних документів знаходився товар - крафт-картон у листах, ресори автомобільні, мильні чіпси та інше. Під час проведення митного контролю та огляду товару була виявлена його невідповідність: замість крафт-картону у контейнерах були виявлені горілчані вироби іноземного виробництва з українськими акцизними марками загальною кількістю 139499 пляшок на загальну суму 10536290,94 грн. 23.08.2005 року митницею складено протокол про порушення митних правил, а товар на підставі ст. 377 Митного кодексу вилучено, як предмет порушення митних правил. Слідчим відділом УСБУ у Херсонській області за ознаками злочину, передбаченого ст. 201 КК України, порушена кримінальна справа, яка 21.02.2006р. прокуратурою Херсонської області закрита за ст. 6 п. 2 КПК України. Позивач вказав також, що 18.01.2006р. він набув права покупця вказаного товару, який фактично виявився у контейнерах, розмитнив його, а тому не повинен сплачувати митний збір за весь час перебування товару під митним контролем.

Зокрема, позивач вважає, що таке нарахування суперечить положенням підпункту 7.3.3. пункту 7.3. "Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією", затвердженого наказом Державної митної служби України від 23 червня 1998 року № 363 (z0443-98) , за яким при нарахуванні зборів за перебування під митним контролем до строку перебування під митним контролем не включається час від складання протоколу про порушення митних правил до прийняття остаточного рішення у справі, якщо згідно з таким рішенням справу про порушення митних правил припинено.

Постановою господарського суду Херсонської області від 11 вересня 2006 рок, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 8 листопада 2006 року, позов задоволено у повному обсязі. З Херсонської митниці на користь ТОВ "Еліт-А" стягнено 96.558,25 грн. безпідставно нарахованого митного збору. Судові рішення вмотивовані посиланням на те, що позивач не здійснював переміщення вантажу через митний кордон України, що набув право його покупки через 5 місяців і 2 дні після ввезення товару на митну територію України, а тому митниця безпідставно нарахувала ТОВ "Еліт-А" суму митного збору за перебування товару під митним контролем протягом всього часу.

Додатковою постановою господарського суду Херсонської області від 08.02.2007 року змінена редакція пункту 2 резолютивної частини постанови від 11.09.2006р. та постановлено стягнути суму 96 558,25 грн. безпідставно нарахованого митного збору з Державного бюджету в Управлінні державного казначейства України у Херсонській області, оскільки митниця перерахувала суму сплаченого ТОВ "Еліт-А" митного збору до державного бюджету.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, Херсонська митниця подала касаційну скаргу, у якій ставить питання про їх скасування та закриття провадження у справі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права, і, зокрема, пункту 2.1 "Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією", затвердженого наказом ДМСУ №363 (z0443-98) від 23.06.1998р. Касатор вважає, що з набуттям права власності на товар, ТОВ "Еліт-А" набуло обов’язок здійснити митне оформлення вантажу та обов’язок сплатити митні збори за перебування товару під митним контролем.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення-скасуванню, а справа-направленню на новий судовий розгляд з таких підстав.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржені судові рішення таким вимогам не відповідають.

Матеріалами справи встановлено, що за вантажними митними деклараціями № 508000001/6/003203 від 4.04.2006р. та № 508000001/6/003654 від 13.04.2006р. ТОВ "Еліт-А" за перебування товару під митним контролем сплатило суми митного збору - 103 839,76 грн. та, відповідно, 986,72 грн. Даний факт підтверджується відміткою відділу платежів Херсонської митниці. Позивач, вважаючи, що ним надміру сплачено митний збір за перебування товару під митним контролем, посилався на те, що товар був ввезений на митну територію України 16.08.2005р., а лише 18.01.2006р. ТОВ "Еліт-А" стало покупцем ввезеного товару на підставі угоди між позивачем, ТОВ "Астон" та компанією "Belsire Park Consulting". Саме посиланням на цю обставину суди обох інстанцій побудували свої висновки про обґрунтованість позову, вказавши, що ТОВ "Еліт-А" не декларувало товар.

В матеріалах справи є додаткова угода від 18.01.2006р. до контракту №550/1 від 17.11.1998р., яка укладена між вказаними суб’єктами господарювання. За даною угодою Товариство з обмеженою відповідальністю "Астон" передало ТОВ "Еліт-А" права покупця за контрактом №550/1 від 17.11.1998р. на право купівлі алкогольних напоїв у асортименті. Продавцем товару за угодою виступає компанія "Belsire Park Consulting" (Уругвай). ( а.с.42-43).

Контракт №550/1 від 17.11.1998р. був укладений між українським Товариством з обмеженою відповідальністю "Астон" (покупець) та компанією "Farr New World Development" ( США). ( а.с.15-24). У подальшому права продавця за цим контрактом переходили до компаній "Primus Trading Ltd", "Mayford LLC" (США), "Devons Trading S.A", "Holston Company S.A", "Belsire Park Consulting" (Уругвай). ( а.с. 25,27,31,33,34,36,46). Отже, покупцем товару за всіма зазначеними угодами та контрактом виступало ТОВ "Астон". Разом з тим, позивач, мотивуючи свої вимоги з посиланням на п.7.3.3. "Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією", зазначав, що при розрахунку митного збору у час перебування товару під митним контролем не включається час від складання протоколу про порушення митних правил до прийняття остаточного рішення по справі. З цим доводами погодились і суди. Однак, у протоколі про порушення митних правил від 23.08.2005р. та у постанові про закриття кримінальної справи від 21.02.2006р. вказано, що відправником товару виступила компанія "Westonia Company S.A." (Уругвай), а отримувачем ТОВ "Роната" ( а.с.49-54). Як вказано у постанові прокуратури Херсонської області про закриття кримінальної справи, порушеної слідчим відділом УСБУ у Херсонській області, підставою для її порушення слугувала протиправна діяльність службових осіб ТОВ "Роната" ( а.с. 52). Суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки вказаним доказам, не усунули суперечності у наявних у справі доказах, пославшись на процесуальні документи, які не стосуються ТОВ "Еліт-А".

Суди попередніх інстанцій визнали, що ТОВ "Еліт-А" не виступало декларантом товару, в зв’язку з тим, що права покупця товару набуло лише з 20.01.06р ( за додатковою угодою від 18.01.06р. до контракту 3550/1 ), а тому не повинно сплачувати митний збір у повному обсязі. Судова колегія з такими висновками не погоджується. Відповідно до статей 512- 514 Цивільного кодексу України в період дії зобов’язання допускається заміна приймаючих в ньому участь осіб із збереженням самого зобов’язання. Статтею 514 ЦК України встановлено, що у випадку заміни кредитора до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором. В умовах додаткової угоди до контракту від 18.01.2006р. у пункті 1.1 вказано, що від ТОВ "Астон" як покупця за контрактом, переходять до ТОВ "Еліт-А" як нового покупця, всі права і обов’язки покупця ( а.с.42-43). Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду в цій частині не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, суд вважає, що при ухваленні судових рішень суди не встановили з достатньою повнотою всіх фактичних обставин справи, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, не з’ясований дійсний характер правовідносин сторін, не застосовані норми матеріального права, які підлягали застосуванню, а тому судові рішення не можна вважати законними й обґрунтованими. У зв’язку з цим вони підлягають скасуванню, а справа-передачі на новий розгляд. При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно встановити фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин, і залежно від встановленого правильно застосувати до них норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія,-

Касаційну скаргу Херсонської митниці задовольнити частково. Постанову господарського суду Херсонської області від 11.09.2006р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.11.2006року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції іншим складом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.