Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алеана" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Алеана" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2006 року,

У квітні 2006 року ТОВ "Алеана" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним (нечинним) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.09.05 № 000-1112306/0.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 15 червня 2006 року, позов задоволено. Визнано недійсним (нечинним) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.09.05 № 000-1112306/0.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2006 року постанова суду першої інстанції скасована, у позовних вимогах відмовлено.

У касаційній скарзі на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2006 року ТОВ "Алеана" ставить питання про скасування оскаржуваної постанови та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилається на те, що при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції не повно встановив всі обставини, які мають значення для справи, не дав правову оцінку доказам у справі та порушив норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ Жовтневому районі м. Дніпропетровська було прийняте рішення від 09.09.2005р. №0001112306/0, яким на підставі п.11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та п. 1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в торгівлі, громадського харчування та послуг" до ТОВ "Алеана" застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 3500 грн.

Підставою для прийняття спірного рішення був акт № 002663 від 31.08.2005 року перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. Перевірку було проведено представниками ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на підставі посвідчень від 31.08.2005 року №1637/235 і №1638/235 та відповідно до плану-графіку проведення перевірок на серпень 2005 року. Зазначеною перевіркою було встановлено, що під час здійснення замовлення для банкету розрахункова операція на суму 700 грн. не була проведена адміністратором бару "Тересва" (м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 18) через реєстратор розрахункових операцій Ера-201.01, зареєстрований за ТОВ "Алеана", що є порушенням п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" (265/95-ВР) визначає, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Тобто, зазначений закон надає право податковим органам проводити направлені на виконання п.2 4.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" як планові, так і позапланові перевірки контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), які є відмінними від загальних планових та позапланових виїзних перевірок, які здійснюють податкові органи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Оскільки перевірка була проведена на підставі плану контролюючого органу, то зазначена перевірка є плановою та такою, що проведена у порядку, встановленому Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" (265/95-ВР) .

Як вбачається із матеріалів справи і не спростовується позивачем співробітниками відповідача було здійснено замовлення банкету і працівнику підприємства позивача передані грошові кошти у сумі 700 грн., які не були проведені через реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до ст.1 Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Тобто, при продажу товарів або наданні послуг повинні використовуватися РРО. Оскільки відповідач здійснив відповідне замовлення і заплатив грошові кошти, то прийнявши це замовлення і кошти позивач надав відповідачу послугу частковій оплаті, яка повинна бути проведена через РРО. Сума, яка сплачена у якості часткової оплати, не включена до зазначеного переліку, тобто повинна бути проведена через РРО.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем було допущено порушення законодавства при здійсненні розрахункових операцій, тому обґрунтовано відмовив у задоволенні його позову.

Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алеана" відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.