Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Смоковича М.I.

суддів: Горбатюка С.А.

Мироненка С.В.

Чумаченко Т.А.

Штульмана I.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України на постанову Київського апеляційного господарського суду України від 25 вересня 2006 року у справі за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Міністерства освіти і науки України про стягнення компенсації за пільгові перевезення студентів за травень-серпень 2005 року, -

в с т а н о в и л а:

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось в порядку господарського судочинства до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України про стягнення компенсації за пільгові перевезення студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних закладів за травень-серпень 2005 року, оскільки згідно з існуючим між сторонами договором на відповідача покладено зобов'язання сплачувати позивачу витрати, пов'язані з забезпеченням ним пільгового проїзду зазначеної категорії громадян.

Постановою господарського суду м. Києва від 17 травня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 25 вересня 2006 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" задоволено. Постанову господарського суду м. Києва від 17 травня 2006 року скасовано. Стягнуто з Міністерства освіти і науки України 366237,77 грн. основного боргу, 13662,38 грн. державного мита, 850 грн. за інформаційно-технічне забезпечення.

Зазначена справа розглянута судами в порядку адміністративного судочинства.

У касаційній скарзі Міністерство освіти і науки України, не погоджуючись з постановленим рішенням суду апеляційної інстанції, посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Постановляючи рішення, суди виходили з того, що даний спір є - справою адміністративної юрисдикції. Проте з таким висновком погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З матеріалів справи вбачається, що спір стосується виконання господарських зобов'язань, що в свою чергу виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За правилами частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню з закриттям провадження у цій справі та направленням справи на новий судовий розгляд в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України задовольнити частково.

Постанову господарського суду м. Києва від 17 травня 2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду України від 25 вересня 2006 року - скасувати та закрити провадження у справі за в порядку адміністративного судочинства. Направити справу за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Міністерства освіти і науки України про стягнення компенсації за пільгові перевезення студентів за травень-серпень 2005 року на новий судовий розгляд до господарського суду м. Києва для вирішення питання про прийняття до розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .