Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Патюк А.О.,

розглянувши касаційні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особиОСОБА_1, Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області

на постанову господарського суду Черкаської області від 12.01.2006 року

та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.06.2006 року

у справі № 15/4540а

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особиОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1) звернувся до господарського суду Черкаської області із позовом до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області (далі - ДПІ у Черкаському районі) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.08.2005 року № 0000521700/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з оплати вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у розмірі 9 724,16 грн.

Постановою господарського суду Черкаської області від 12.01.2006 року позов задоволено повністю з огляду на недотримання відповідачем процедурних норм податкового законодавства при здійснені перевірки, що тягне за собою недоведеність її висновків.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.06.2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою визнано протиправним податкове повідомлення-рішення в частині визначення позивачу податкового зобов'язання у розмірі 2800,00 грн. В задоволені решти позову відмовлено. Зазначена постанова обґрунтована тим, що позивач не повинен здійснювати доплату за І квартал 2005 року за 4 патенти в сфері грального бізнесу, так як нові ставки, встановлені Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) після настання строку сплати вартості торгового патенту.

Не погоджуючись із постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.06.2006 року, СПД ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, доповненням до касаційної скарги, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а постанову господарського суду Черкаської області від 12.01.2006 року залишити без змін. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на неможливість застосування підвищених ставок вартості торгового патенту, встановлених бюджетним законом на поточний рік.

Не погоджуючись із постановою господарського суду Черкаської області від 12.01.2006 року та постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.06.2006 року, ДПІ у Черкаському районі просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.06.2006 року та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, мотивуючи порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а саме ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", ст. 86, 94, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційні скарги частково підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за період з 2001 - 2002 роки СПД ОСОБА_1. було придбано 4 торгових патенти на гральні автомати строком на 5 років кожний.

В період з 01.01.2004 року по 30.06.2005 року позивач сплатив за торгові патенти в сфері грального бізнесу 18 275,84 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та витягом з картки особового рахунку.

Черкаською ОДПІ, правонаступницею якої є ДПІ у Черкаському районі, проведено перевірку дотримання вимог Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) в сфері грального бізнесу за період з 01.01.2004 року по 30.06.2005 року. В ході перевірки встановлено порушення позивачем п. 5 ст. 5 зазначеного Закону, яке виразилося у недоплаті вартості торгових патентів. Зазначене порушення відображено у акті перевірки від 29.07. 2005 року № 36/2003500099/17-111, на підставі якого 02.08.2005 року винесено податкове повідомленні-рішення № 0000521700/0. Зазначеним спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу донараховано до сплати 9724,16 грн., виходячи із їх вартості 2800,00 грн. за рік торговий патент на гральний автомат у 2004 році та 4200,00 грн. за рік за торговий патент на гральний автомат у 2005 році, обґрунтовуючи положеннями Законів України "Про Державний бюджет на 2004 рік" (1344-15) , "Про Державний бюджет на 2005 рік" (2285-15) та ч. 3 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Твердження позивача про неможливість застосування підвищених ставок, встановлених законами про державний бюджет на поточний рік як таких, що суперечать загальним принципам оподаткування, встановленим Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) , є помилковим, оскільки, здійснюючи щоквартальну оплату вартості торгових патентів у сфері грального бізнесу ліцензіати мають керуватися нормами спеціального законодавства, якими є закони про державний бюджет на поточний рік та Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) .

Відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік) і, зокрема, для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем становила у 2003 році 1400 грн. (ч. 3 ст. 5 Закону "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності").

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Статтею 57 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" було встановлено, що у 2004 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені ч. 3 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри, зокрема "1400", замінено цифрами "2800" (2800 грн. - на рік, 700 грн. - на квартал). Закон введено в дію з 1 січня 2004 року.

Статтею 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" встановлено, що у 2005 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені ч. 3 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри, зокрема "1400", замінено цифрами "4200". Закон введено в дію з 1 січня 2005 року.

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", попередня оплата вартості торгового патенту лише за весь термін дії торгового патенту (60 місяців) звільняє від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими актами законодавства збільшується його вартість.

Разом з тим, якщо до 15 грудня поточного року була проведена оплата торгових патентів за перший квартал наступного року, із розрахунку 1/4 річної ставки, яка була чинною на момент сплати у поточному році за один торговий патент у квартал, то відсутні правові підстави доплати за перший квартал наступного року при зміні вартості патенту з 1 січня такого року. Оплата має здійснюватись, виходячи зі ставки, встановленої на момент платежу.

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, згідно із п. 19 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється, зокрема, із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Отже, зі сплатою позивачем до 15 грудня 2003 року вартості торгових патентів за І квартал 2004 року та до 15 грудня 2004 року за І квартал 2005 року у розмірі, встановленому чинним на той момент законодавством, його обов'язок зі сплати цих платежів припинився, і подальше донарахування податковим органом сум до сплати за вказаними платежами було безпідставним. Платежі за ІІ - ІV квартали 2004 року та ІІ квартал 2005 року мали здійснюватися з врахуванням внесених змін до розміру вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу. Відповідно до ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що право позивача на присудження здійснених судових витрат, сплачених позивачем при зверненні до суду 07.09.2005 року, стосовно складових судових витрат та розмірності мають відповідати вимогам ст. 87, п. 3 Розділу VII " Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та п. п. "б" п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито".

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

Касаційні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особиОСОБА_1, Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Черкаської області від 12.01.2006 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.06.2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.