К-30142/06 Про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення - 12.02.2008 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2006 р.

та постанову господарського суду Рівненської області від 16.05.2006 р.

у справі № 18/90 господарського суду Рівненської області

за позовом Спільного підприємства "Рівненське заготівельно-виробниче підприємство"

до Державної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення, -

Постановою господарського суду Рівненської області від 16.05.2006 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2006 р., задоволено позов Спільного підприємства "Рівненське заготівельно-виробниче підприємство" та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 02.03.2006 р. № 0001232342/0/23-121, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 4331,90 грн., в тому числі основний платіж – 3163 грн., штрафні санкції – 1168,9 грн.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивач правомірно включив І поверх будівлі комплексу "Дружба" та масажер до складу основних фондів та нараховував на них амортизацію, що свідчить про відсутність в його діях ознак порушення вимог пп. 8.1.1 та пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ у м. Рівне оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Рівненської області від 16.05.2006 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2006 р. та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідачем було проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового та валютного законодавства, за результатами якої складено акт від 27.02.2006 р. № 294/23-400/01785517.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.03.2006 р. № 0001232342/0/23-121, яким донараховано 3163 грн. податкового зобов’язання з податку на прибуток та застосовано 1168,90 грн. штрафних санкцій.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що враховуючи відсутність у підприємства витрат на придбання та виготовлення основних фондів (будівлі комплексу "Дружба" І поверх, що знаходиться в м. Радивилів, вартістю 175000 грн. та масажера, залишковою вартістю 18 340 грн.), СП "Рівненське ЗВП" згідно з пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не мав підстав для нарахування амортизації.

Судами також встановлено, що СП "Рівненське ЗВП" є самостійним платником податків відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , має відокремлене майно, основні та оборотні фонди. На балансі СП "Рівненське ЗВП" в перевіряємий період рахувалися І поверх будівлі комплексу "Дружба", що знаходиться в м. Радивилів та масажер.

Зазначені основні засоби отримані позивачем від Рівненської облспоживспілки відповідно до постанов Правління Рівненської обласної спілки споживчих товариств від 16.06.2004р. № 151 та від 21.09.2004 р. № 274, як майно, що належить до спільної власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності.

В свою чергу, Рівненська облспоживспілка придбала вказані основні засоби у КП "Дружба" та Радивилівського РайСТ.

Перший поверх комплексу "Дружба" Рівненська облспоживспілка придбала у КП "Дружба" на підставі Договору купівлі-продажу від 30.12.2003 р. Фактично передачу вказаного основного засобу здійснили відповідно до акту прийняття-передачі від 14.06.2004 р. Вартість придбаного об’єкта в сумі 175000 грн. була повністю сплачена Рівненською облспоживспілкою, що підтверджується платіжним дорученням № 654 від 23.07.2004 р.

30.06.2004 р. відповідно до накладної № 6 Радивилівське РайСТ передало Рівненській облспоживспілці масажер, вартістю 18340 грн. При цьому борг Рівненської облспоживспілки перед Радивилівським РайСТ в сумі 18340 грн. було погашено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до п.1.3 Статуту СП "Рівненське ЗВП" засноване на колективній власності Рівненської обласної спілки споживчих товариств та райспоживспілок, райСТ.

Згідно ст. 1 Закону України "Про споживчу кооперацію" від 10.04.1992 р. споживча кооперація в Україні - це добровільне об’єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану.

Відповідно до ч. 5 ст. 111 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 9 Закону України "Про споживчу кооперацію" власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

Споживчі товариства, їх спілки (об’єднання) можуть утворювати для здійснення своїх статутних цілей підприємства, установи та інші суб’єкти господарювання відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів (ч. 7 ст. 111 ГК України).

При цьому об’єкти права власності споживчої кооперації можуть перебувати у спільному володінні споживчих товариств, спілок (об’єднань) (ч. 5 ст. 111 ГК України, ч. 5 ст. 9 Закону України "Про споживчу кооперацію").

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб’єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (ч. 2 ст. 136 ГК України).

Відповідно до п. 1.3 Статуту СП "Рівненське заготівельно-виробниче підприємство" спільне підприємство засноване на колективній власності Рівненської обласної спілки споживчих товариств та райспоживспілок, райСТ.

Вищим органом управління спільним підприємством є Рада Засновників. Засновники делегують окремі права по управлінню підприємством правлінню обласної спілки споживчих товариств або іншому органу (п. 8.1, п. 8.2 Статуту).

Підпунктом 6.3.1 Статуту СП "Рівненське заготівельно-виробниче підприємство" передбачено, що підприємство лише за рішенням Ради Засновників або правління облспоживспілки має право здавати в оренду, надавати за плату в тимчасове користування будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, сировину та інші матеріальні цінності в установленому порядку.

Відповідно до пп. 8.3.2.4 Статуту Рада Засновників СП "Рівненське заготівельно-виробниче підприємство" делегує правлінню обласної спілки споживчих товариств право розпоряджатися майном підприємства (за винятком ліквідації, безкоштовної передачі, здачі в оренду з правом викупу іншим підприємствам, установам, організаціям) .

Таким чином, виходячи з аналізу норм Статуту СП "Рівненське заготівельно-виробниче підприємство" судами зроблено вірний висновок, що за позивачем майно може закріплюватися на праві господарського відання.

В даному випадку СП "Рівненське заготівельно-виробниче підприємство" отримало від Рівненської облспоживспілки відповідно до постанов правління Рівненської облспоживспілки від 16.06.2004 р. № 151 та від 21.09.2004 р. № 274 І поверх будівлі комплексу "Дружба" та масажер як майно, що належить до спільної власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності.

Підставою для оприбуткування вищевказаних основних засобів на баланс підприємства є відповідні постанови та акти прийняття-передачі.

Отже, передача вищевказаних основних засобів на баланс підприємства по актах прийняття-передачі на підставі постанов правління Рівненської облспоживспілки свідчить про факт передачі майна на умовах повного господарського відання.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" сума амортизаційних відрахувань зменшує прибуток, який є об’єктом оподаткування.

Згідно з пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном амортизація основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених дією статтею.

Згідно з пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання та витрати на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб.

В даному випадку СП "Рівненське заготівельно-виробниче підприємство" використовує вищевказані основні засоби у власній виробничій діяльності. При цьому вищевказані основні фонди були придбані Рівненською облспоживспілкою для використання у спільній господарській діяльності, в тому числі СП "Рівненське заготівельно-виробниче підприємство", співзасновником якого виступає Рівненська облспоживспілка.

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "основні фонди" розуміються матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з п. 8.3 ст. 8 даного Закону сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про споживчу кооперацію" та ч. 5 ст. 111 ГК України власність споживчої кооперації складається з власності споживчих товариств, спілок, та їх спільної власності і є однією з форм колективної власності. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до установчих документів товариств, спілок (об’єднань).

Відповідно до п. 6 Статуту СП "Рівненське заготівельно-виробниче підприємство" майно спільного підприємства складається з основних фондів, оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства.

З огляду на викладене вище, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що позивач правомірно включив І поверх будівлі комплексу "Дружба" та масажер до складу основних фондів.

Крім того, судами вірно зазначено, що вартість вказаних основних фондів перевищує 1000 гривень та використовується у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 днів.

З огляду на викладене вище, висновок судів попередніх інстанцій про не порушення позивачем вимог пп. 8.1.1 та пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідає встановленим обставинам справи та правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, а тому не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2006 р. та постанову господарського суду Рівненської області від 16.05.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.