к-5483/06 Про перерахунок пенсії військовослужбовця - 12.02.2008 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.04.2005р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22.06.2005р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Київського міського військового комісаріату щодо відмови в перерахунку пенсії, -

У лютому 2005 року ОСОБА_1звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії Київського міського військового комісаріату щодо відмови в перерахунку пенсії.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12.04.2005р. скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Зобов'язано Київський міський військовий комісаріат здійснити відповідно до Закону України "Про внесення змін до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) і Прикінцевих положень цього Закону перерахунок, нарахованої з 01.01.2005р. пенсії ОСОБА_1, з врахуванням передбаченої Указом Президента України № 389 від 05.05.2003р. (389/2003) надбавки за безперервну службу у розмірі 90%, починаючи з 01.01.2005р. В задоволенні решти скарги було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22.06.2005р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.04.2005р. залишено без змін.

ОСОБА_1подав касаційну скаргу, в якій просить рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.04.2005р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22.06.2005р. скасувати та прийняти нове рішення про задоволення скарги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення. Закон України "Про внесення змін до ст.43 Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який набув чинності 01 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням надбавок та премій за минулий час, тобто до 01 січня 2005 року задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. № 393 (393-92-п) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Премії не належать до категорії обов'язкових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії, що встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 6.04.1998р. (452-98-п) Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000р. № 829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п) командирам (начальникам) лише надано право преміювати військовослужбовців відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи в межах фонду преміювання.

Закони України, Укази Президента України та інші нормативно-правові акти, на які посилається позивач, вимагаючи перерахунку пенсії, були прийняті та набрали законної сили вже після звільнення його з військової служби на пенсію, а тому їх дія на вимоги позивача не поширюється.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.04.2005р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22.06.2005р. по справі за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії Київського міського військового комісаріату щодо відмови в перерахунку пенсії - без змін.