Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Харченка В.В.

Суддів Васильченко Н.В.

Кравченко О.О.

Гончар Л.Я.

Шкляр Л.Т.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Житлово-будівельного коопретиву (далі-ЖБК) № 93 м.Севастополя на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 24 січня 2006 року та ухвалу судової колегії у цивільних справах апеляційного суду м. Севастополя від 20 квітня 2006 року у справі за позовом ЖБК № 93 до Севастопольської міської державної адміністрації, ОСОБА_1, третіх осіб на стороні відповідача -Iнспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Севастополя, Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження,-

Встановила:

У серпні 2004 року ЖБК № 93 звернувся до Ленінського районного суду м. Севастополя з позовом до Севастопольської міської державної адміністрації, ОСОБА_1, третіх осіб -Iнспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Севастополя, Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження № 117-р від З0.01.2004р. "Про дозвіл на виробництво переобладнання житлового приміщення під магазин непродовольчих товарів".

В обгрунтування своїх вимог позивач послався на те, що оскаржене розпорядження ухвалено з порушенням вимог ч.3 ст.7 ЖК України (5464-10) , яке виразилось у тому, що питання про переведення квартири АДРЕСА_1 з житлового приміщення у нежитлове вирішено за відсутності рішення загальних зборів членів ЖСК № 93.

Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 24 січня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 20 квітня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено. Суди вмотивували свої рішення тим, що оскаржуване розпорядження міської державної адміністрації, як суб'єкта владних повноважень. відповідає вимогам закону, не порушує права та інтереси інших осіб.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга ЖБК № 93, в якій з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ЖБК № 93 задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є власником придбаної нею в 2003р. квартири № 1, розташованої на 1 поверсі багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1. Перевід цієї квартири в нежиле приміщення та його реконструкція під магазин непродовольчих товарів здійснено відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 26.02.2003р. № 569 "Про затвердження Положення "Про порядок переводу жилих приміщень (будинків) в нежилі..."; дозволів Iнспекції державного архітектурно-будівельного контролю Севастопольської міської державної адміністрації № 101/38 від 21.04.2004р., державного пожежного нагляду, санітарного нагляду та інше.

Суди обох інстанції правильно послались на норму ч.2 ст. 383 ЦК України (435-15) відповідно до якої власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не приведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому буднику та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Саме для цього чинним законодавством передбачено, що для здійснення переобладнання квартири власник має отримати дозволи контролюючих органів. Судами встановлено, що переобладнання квартири здійснено з дотриманням санітарно-технічних вимог, не порушує правил експлуатації будинку та прав власників інших квартир у цьому буднику.

Судова колегія вважає, що суди попередніх інстанцій повно і правильно встановили фактичні обставини справи і вірно застосували до них норми права.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230 - Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

У х в а л и л а:

Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу № 93 м.Севастополя відхилити, а постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 24 січня 2006 року та ухвалу судової колегії у цивільних справах апеляційного суду м. Севастополя від 20 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.