К-14991/06 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення про донарахування ПДВ - Текст документа

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Каліушко Ф.А.

за участю представників:

від відповідача - Войцеховської С.Й., Логінова Д.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центрально-міської МДПI м. Макіївка на постанову Господарського суду Донецької області від 28.11.2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2006 року по справі № 29/306а за позовом ТОВ "Будівельно-монтажне управління № 46. Пересувна механізована колона № 46" до Центрально-міської МДПI м. Макіївка про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Донецької області від 28 листопада 2005 року, позовні вимоги ТОВ "Будівельно-монтажне управління № 46. Пересувна механізована колона № 46" до Центрально-міської МДПI м. Макіївка про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001982340/4 від 02.08.2005 року про донарахування ПДВ в сумі 163835,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 81918,00 грн. задоволено частково в сумі 885,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07 лютого 2006 року, рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001982340/4 від 02.08.2005 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 244868,00 грн., в тому числі: основний платіж - 163245 грн., штрафні (фінансові) санкції - 81623 грн. та постановлено в цій частині нове - про задоволення позову.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями в частині задоволення позову, відповідач 07.03.2006 року звернувся до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Центрально-міська МДПI м. Макіївка просить скасувати постанову господарського суду від 28.11.2005 року щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001982340/4 від 02.08.2005 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та фінансових санкцій в сумі 885,00 грн., скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2006 щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001982340/4 від 02.08.2005 року повністю та постановити нове - про відмову в задоволені позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме.

В касаційній скарзі Центрально-міська МДПI м. Макіївка посилається на те, що судами в порушення вимог ст.86 КАС України (2747-15) не надано належної оцінки доказам по справі.

Так, на думку відповідача, податкові накладні, на підставі яких позивачем були включені до податкового кредиту суми ПДВ містять недоліки (не зазначено дату їх виписки, не містять ознак придбаного товару, чи не зазначається місце розташування юридичної особи), тобто, не відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , що стало підставою для винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001982340/4 від 02.08.2005 року про донарахування ПДВ в сумі 163835,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 81918,00 грн.

Касаційну скаргу Центрально-міської МДПI м. Макіївка необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судом було встановлено, що підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 245753 грн. 00 грн., в тому числі 163835 грн. 00 коп. - основний платіж та 81918 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції стали результати планової документальної перевірки Центрально-Міської МДПI м. Макіївки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Будівельно-монтажне управління №46. Пересувна механізована колона №46" за період з 18.02.2002р. по 30.06.2004р., які були відображенні в акті за № 1743/23-1 від 26.12.2005р., зокрема, в ньому вказувалося на відсутність в податкових накладних, передбачених законодавством реквізитів за даними яких щодо ПДВ був сформований податковий кредит.

Скасовуючи рішення господарського суду та задовольняючи вимоги позивача в частині визначення оскаржуваним повідомленням-рішенням суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 244868,00 грн.(основний платіж - 163245 грн., штрафні (фінансові) санкції - 81623 грн.) і залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним нарахування повідомленням-рішенням податкового зобов'язання в розмірі 885 грн. (основний платіж - 590 грн., штрафні фінансові санкції - 295 грн.), суд апеляційної інстанції виходив з того, що податкові накладні, за даними яких позивачем сформований податковий кредит містять всі необхідні реквізити, які дають змогу ідентифікувати контрагентів позивача.

Крім того, здійснення платежів по господарським операціям, яких стосуються спірні податкові накладні, підтверджуються відповідними платіжними документами та витягами з рахунку банку.

При цьому суд правильно виходили з положень п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , відповідно до яких не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За таких обставин, недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією під час перевірки не робили їх недійсними, не свідчили про їх неналежність та недопустимість як доказів, оскільки у сукупності з іншими доказами дозволили зробити судам висновок про можливість ідентифікувати контрагентів позивача, перевірити фактичність здійснення господарських операцій, сплату податку на додану вартість та його сум.

Таким чином, встановлені під час перевірки обставини, не є підставою для висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства щодо форми податкової накладної та неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обгрунтованість рішення податкової інспекції, оскільки згідно абз.2 п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону відповідальності платника податку наступає у разі не підтвердження податковими накладними сум податку, включених до податкового кредиту на момент перевірки платника податку.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, обгрунтовано прийшов до висновку про законність рішення суду першої інстанції щодо визнання недійсним повідомлення рішення № 0001982340/4 від 02.08.2005 року на суму 885,00 грн. (з них: основний платіж - 590,00 грн., штрафні санкції - 295,00 грн.), та про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позову щодо вимог про визнання недійсним оскаржуваного повідомлення-рішення на суму 244868,00 грн. (з них: основний платіж - 163245,00 грн., штрафні фінансові санкції - 81623,00 грн.) та винесення в цій частині нової постанови - про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, тому на увагу не заслуговують.

Відповідно до ч.1ст.224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що судом не було допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення та вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України (2747-15) , колегія -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Центрально-міської МДПI м. Макіївка залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 28.11.2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2006 року щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001982340/4 від 02.08.2005 року на суму 885,00 грн. (з них: основний платіж - 590,00 грн., штрафні санкції - 295,00 грн.) без змін;

щодо вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001982340/4 від 02.08.2005 року на суму 244868,00 грн. (з них: основний платіж - 163245,00 грн., штрафні фінансові санкції - 81623,00 грн.) - залишити без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2006 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.