Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Харченка В.В.

суддів Васильченко Н.В.

Кравченко О.О.

Гончар Л.Я.

Шкляр Л.Т.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 31 серпня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника інспекції державного архітектурного будівельного контролю м. Сімферополя, Управління архітектури та містобудівництва Сімферопольської міської ради, З-ї особи ОСОБА_3 про визнання недійсним дозволу інспекції державного архітектурного будівельного контролю м. Сімферополя на виконання будівних робіт,-

Встановила:

У липні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до Залізничного районного суду м. Сімферополя з позовом до начальника інспекції державного архітектурного будівельного контролю м. Сімферополя, Управління архітектури та містобудівництва Сімферопольської міської ради, з-ї особи без самостійних вимог

ОСОБА_3 про визнання недійсним дозволу інспекції державного архітектурного будівельного контролю м. Сімферополя на виконання будівних робіт, а саме, щодо будівництва гаражу у дворі дому 27 по вул. Леніна у м. Сімферополі.

В обгрунтування своїх вимог позивач послався на те, що дозвіл надано у відсутності будь яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Будівництво гаражу у спільному дворі порушує безпечні умови життя, суперечать будівельним нормам.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 31 серпня 2005 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в якій ставиться питання про їх скасування та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій враховано, що рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 14.01.2004року у справі №2-298/04, встановлено, що виконком Київської міської ради м. Сімферополя прийняв рішення про надання дозволу ОСОБА_3 на будівництво гаражу відповідно до вимог закону і у межах повноважень органу місцевого самоврядування; при цьому прав та законні інтереси ОСОБА_2 не були порушені. Дане судове рішення набрало законної сили і обгрунтовано визнано судами таким, що спростовує доводи позивача ( а.с.138-139). Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що надання дозволу на виконання будівельних робіт не має юридичного значення, оскільки будівництво рішенням Київського райсуду м Сімферополя від 14.01.2004р., яке набрало чинності, визнано законним. Iнспекцією державного архітектурно-будівельного контролю №706 від 04.08.2004р. споруду прийнято у експлуатацію.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1,230 - Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -Ухвалила:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити, а рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 31 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 23 січня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.