Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2005р.

у справі № 2/346 господарського суду Закарпатської області

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області

про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.01.2005р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2005р., позов задоволено: визнані недійсними податкове повідомлення-рішення ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області від 23.12.2003р. № 866/23-2752015753/7118 про визначення СПД - фізичній особі ОСОБА_1. податкового зобов'язання у сумі штрафних санкцій - 58,75 грн., накладених на підставі статті 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та рішення про застосування фінансових санкцій цієї ж ДПІ від 23.12.2003р. № 868/23-2752015753 про накладення на позивача 2700,00 грн. штрафу на підставі абзаців 5 та 11 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтований тим, що акт перевірки від 20.12.2003р. № 0705/390/23-02, на підставі якого прийняті спірні рішення, містить недоліки та суперечності, які впливають на його доказову силу, а саме: посилання в акті перевірки на реалізацію алкогольних напоїв у період з 17.12.2003р. по 19.12.2003р. за даними контрольних стрічок одночасно спростовується записом в акті перевірки про відсутність контрольних стрічок та книг обліку розрахункових операцій за поточний місяць, та тим, що постановою Виноградівського районного суду від 03.02.2004р. у адміністративній справі, порушеній за частиною 1 статті 155-1 Кодексу про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1, провадження у справі закрито з мотивів порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки названого суб'єкта підприємницької діяльності, за результатами якої складено вищезазначений акт, а також тим, що визначення штрафних санкцій 58,75 грн. сумою податкового зобов'язання позивача суперечить преамбулі, пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ДПІ у Виноградівському районі оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення, вважаючи, що при повному встановленні судами обставин справи, суди, однак, дали невірну юридичну оцінку цим обставинам, не застосувавши до спірних правовідносин положення Законів України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних /фінансових/ санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110 (z0268-01) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459 (z0268-01) .

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга ДПІ у Виноградівському районі не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1. податкового зобов'язання в сумі 58,75 грн. за платежем із штрафних санкцій за порушення норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області від 23.12.2003р. № 866/23-2752015753/7118 та для застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 2700,00 грн. згідно рішення цієї ж ДПІ від 23.12.2003р. № 868/23-2752015753 слугував висновок контролюючого органу, викладений у вищевказаному акті перевірки, про порушення ОСОБА_1 пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" внаслідок незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 11,75 грн. та статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" внаслідок здійснення реалізації алкогольних напоїв з 17.12.2003р. по 19.12.2003р. за відсутності ліцензії та за цінами, нижчими від встановлених мінімальних.

В касаційній скарзі ДПІ у Виноградівському районі визнає, що обставини справи судом встановлені повністю, та фактично оспорює лише висновок суду про визнання податкового повідомлення-рішення від 23.12.2003р. № 866/23-2752015753/7118 недійсним в цілому у зв'язку з визначенням податковим органом штрафних /фінансових/ санкцій сумою податкового зобов'язання позивача.

Відповідно до статті 220 КАС України, за правилами якого здійснюється касаційний перегляд справи, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу /частина 1/; суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі /частина 2/.

Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03.02.2004р. провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1до адміністративної відповідальності на підставі частини 1 статті 155-1 КпАП України закрито у зв'язку з недоводенням його вини в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого цієї правовою нормою - незабезпечення відповідності на 11,75 грн. суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена в денному звіті РРО.

Відповідно до частини 4 статті 72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цієї особою.

Як свідчить акт перевірки від 20.12.2003р. № 0705/390/23-02, висновок контролюючого органу про здійснення в кафе "Вест" /господарська одиниця СПД ОСОБА_1./ роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії в період з 17.12.2003р. по 19.12.2003р. та про продаж алкогольних напоїв /горілки "Пшенична"/ по ціні, яка нижче встановлених мінімальних цін, обґрунтований посиланням на контрольні стрічки РРО. Разом з тим, в акті зафіксовано, що контрольні стрічки за поточний місяць відсутні, КОРО не надана, Z-звіти не зберігаються. До акту перевірки не додані копії /витяги/ контрольних стрічок, які б підтверджували факт такого продажу.

Відсутність контрольних стрічок за відповідний період позивач пояснював тим, що з 17.12.2003р. по 19.12.2003р. кафе не працювало.

З огляду на суперечливість положень акту перевірки від 20.12.2003р. суд дав йому належну оцінку як такому доказу, на підставі якого не може бути встановлено факт вчинення позивачем порушень, у зв'язку з якими до позивача застосовані штрафні санкції згідно рішення від 23.12.2003р. № 868/23-2752015753.

Інших доказів на підтвердження такого факту відповідачем суду не надано.

Суд правомірно виходив з того, що визначення ДПІ у Виноградівському районі у податковому повідомленні - рішенні суми застосованих фінансових санкцій сумою податкового зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності не відповідає положенням преамбули, пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та статтям 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування", аналіз яких дає підстави для висновку, що податкове зобов'язання стосується сфери сплати встановлених законами України податків, зборів ( обов'язкових платежів).

З врахуванням зазначеного та виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 КАС України, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2005р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.